Фiзичний розвиток та оздоровлення

Фiзичний розвиток та оздоровлення

Проведення Педагогічної ради з фізичного виховання 09.12.2014р.

Використання здоров’язберігаючих і здоров’яформуючих технологій”.

 

IMG_9250

IMG_9249

 

IMG_9246

IMG_9248

 

 

 Система фізкультурно-оздоровчої роботи в дитсадку забезпечує широкий спектр різнома­нітних усталених і нетрадиційних форм фізкультурно-спортивної та фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми, а також співпраці з батьками.

 Форми фізкультурно-спортивної роботи, які використовуються в ДНЗ:

Щоденні заняття з фізичної культури

У теплий період року всі заняття проводять на сві­жому повітрі (у зручному одязі та взутті). Два — за методикою Е. Вільчковського, три — в одній із форм: дитячий туризм, спортивна прогулянка, спортивна розвага на свіжому повітрі. Заняття проводить вихо­ватель групи з допомогою помічника вихователя або фізінструктор з допомогою вихователя групи.

У холодний період року два заняття проводять у спортивній залі при відчинених фрамугах (у спортивно­му одязі і босоніж) під музичний супровід з елемента­ми педтехнології М. Єфименка. При цьому складовою частиною заняття є горизонтальний пластичний ба­лет. Кожне заняття закінчують ходьбою по “стежині здоров’я”. Три інших заняття проходять у формі дитя­чого туризму, спортивної прогулянки, спортивної роз­ваги на свіжому повітрі.

На кожному занятті вправи та рухові дії поєднують­ся певним сюжетом. Усі заняття обов’язково включа­ють вправи на дихання, різноманітні види масажу.

Дитячий туризм

Варіант фізкультурного заняття на свіжому повітрі. Проводять один раз на тиждень у формі прогулянки-походу за межі території дитсадка до природно-ландшафтного місця. Походи здійснюють за вста­новленими та затвердженими маршрутами за участі помічника вихователя. Перед виходом педагог робить відповідний запис у журналі реєстрації “Про перебуван­ня дітей за межами території ДНЗ”. Вихователь зазда­легідь обстежує маршрут переходу, попереджає дітей про похід та необхідність відповідного взуття та одягу.

 Спортивні прогулянки

Проводять двічі на місяць по п’ятницях на стадіоні, спортивному майданчику, стаціонарному комплексі, майданчику атракціонів тощо. Спортивна прогулянка включає організований перехід до місця проведення з виконанням низки рухових завдань, подоланням пе­решкод; спостереження; дидактичні та спортивні ігри, вправи, змагання, естафети, розваги тощо.

Спортивні розваги

Проводять двічі на місяць: у холодний період року — в спортивній залі при відчинених фрамугах: у теплу пору — на майданчику або в природних умовах.Попередньо складають план заходу, готують атри­бути. Під час проведення спортивних розваг чергують колективні, групові, індивідуальні ігри, конкурси.

Ранкова гімнастика

У теплий період проводиться на спортивному май­данчику за методикою Е. Вільчковського; в холодну пору — у спортивній залі при відчинених фрамугах за педтехнологією М. Єфименка.

Фізкультурні паузи

  Проводять щоденно у перерві між заняттями, які не передбачають достатньої рухової активності дітей. Комплекси вправ і форму проведення змінюють щомісяця (можуть включати вправи з м’ячем, скакалкою, основні фізичні рухи, пантоміму тощо). Фізкультпаузи комбінованого типу поєднують загальнорозвивальні вправи та відомі дітям рухливі ігри.

Фізкультхвилинки

Проводять щодня під час занять, які передбачають сидіння за столами, тривалу продуктивну діяльність (з дітьми 5 року життя — через 7-9хв від початку заняття, 6 року — через 10-12хв). Вправи спрямовані на основні м’язові групи, знімають статичне напруження.

Рухливі ігри

Ігри розучують на організованих заняттях з фізичного виховання та прогулянках і в подальшому вводять їх до різних форм роботи з дітьми (занять, свят, розваг, походів, фізкультпауз тощо) або проводять як самостійні форми роботи. Щоб зацікавити дитину вже знайомою грою, її сюжетом, руховою дією, варто ускладнити гру за допомогою нового рухового завдання, введення нових правил.

Гімнастика пробудження

Після денного сну гімнастика поступово налаштовує дитячий організм на активну продуктивну діяльність. Вправи проводять у ліжках при відчинених фрамугах за педтехнологією М.Єфименка в поєднанні з повітряними ваннами. Кількість вправ —4-6 або 8-10 протягом 5-10хв.

Індивідуальна робота з розвитку рухів

 Проводять з одним малюком або з підгрупами по 2-4 дітей у відведений для самостійної рухової діяльності час щодня. Малюків залучають до такої роботи для розучування основних рухів, закріплення відповідних навичок, усунення відставання в розвитку фізичних якостей внаслідок невідвідування дитсадка, індивідуальних особливостей, стану здоров’я, фізичного і психічного розвитку та інших чинників.

Спортивні ігри та вправи

Впровадження елементів спорту в прогулянку здійснюються в опорі на відповідний руховий досвід, здобутий дітьми на заняттях з фізкультури, де вивчають основні техніки виконання спортивних вправ. Спортивні ігри та вправи ділять відповідно до пори року: на зимові (лижі, хокей, ковзани тощо) та літні (футбол, бадмінтон, баскетбол, теніс тощо). Особливу увагу слід приділяти добору спортивного інвентарю та обладнання, дотриманню правил техніки безпеки.

Самостійна рухова діяльність

СРД — це одна з форм активізації рухового режиму дитини щодня: у вільний від занять час, години ранкового прийому, прогулянок, надвечір’я тощо. Завдання педагогів — забезпечити належний рівень та зміст самостійної рухової діяльності дошкільників.

Фізкультурно-спортивні свята

 Проводять фізкультурно-спортивні свята з малюками середньої та старшої груп тричі на рік: на початку навчального року, взимку та влітку. Свята є своєрідною формою демонстрації досягнень дошкільнят у різних видах рухової діяльності. Посильну участь у заході можуть брати молодші дошкільнята, а дітей ясельних груп запрошують як активістів.Програму розробляє ініціативна група, яка включає в зміст заходу рухливі вправи, ігри, змагання, вікторини, загадки, танці, пісні, підбиття підсумків, нагородження переможців, закриття. На свята запрошують представників громадськості, батьків вихованців та родини, де є діти, які не відвідують дитсадок.

Дні здоров’я

Проводять один раз на місяць. У цей день діяльність дітей виноситься на свіже повітря: проводять бесіди про здоровий спосіб життя, самостійні ігри, фізкультурні й музично-ритмічні заняття, комплекси лікувально- профілактичних процедур тощо.До Дня здоров’я попередньо розробляють робочий план та єдину сюжетну лінію, обирають певну тему, передбачають тематичні заходи з батьками.

Тиждень здоров’я

Під час проведення Тижня здоров’я (двічі-тричі на рік) діти мають змогу проявити набуті фізкультурно-спортивні навички, фізичні та особистісні якості. До планування і проведення заходів творча група педколективу обов’язково залучає батьків. Тиждень насичують різними, часто нестандартними, формами роботи з фізичного виховання та оздоровчо-профілактичними заходами, більшість з яких організовують на свіжому повітрі. Головною подією Тижня здоров’я може стати фізкультурно-спортивне або музично-спортивне свято за участі всіх вихованців дитсадка.

Школа м’яча

Під час різноманітних форм роботи з м’ячем малюки опановують необхідні види рухів (кочен­ня, кидання, прокочування, підкидання, ловіння під час ходьби, бігу, стрибків тощо), вчаться орієнтуватися у просторі, керувати своїм тілом. Крім цього, дії з м’ячем формують окомір та вдосконалюють точність рухів.Заняття Школи м’яча проводять двічі-тричі на тиж­день з вихованцями всіх вікових груп. Педагоги навча­ють дітей елементів гри у футбол, волейбол, баскет­бол, малого та великого тенісу, хокею на траві.

Динамічні переходи по території закладу

Форма роботи з молодшими дошкільнятами, під час якої вони засвоюють різні види ходьби, вчаться ходи­ти в зазначеному темпі, долати нескладні перешкоди на землі, тротуарі, орієнтуватися у навколишньому се­редовищі. Динамічні переходи готують малят до участі у дитячому туризмі за межами території дитсадка.

Малі туристичні походи

Організовують малі туристичні походи двічі на рік (восени і навесні) з дітьми старших груп за участі фіз- інструктора та батьків. Похід передбачає теоретичну та практичну підготовку дітей, батьків, вихователів. Дорослі мають добре знати й виконувати інструкції з охорони життя і здоров’я дітей, правила першої ме­дичної допомоги та вміти надати її. Перед походом слід підготувати необхідний інвентар, просте турис­тичне оснащення, кип’ячену воду, аптечку тощо.

 

Форми фізкультурно-оздоровчої роботи,що використовувютьс я в ДНЗ: 

Фізкультурно-оздоровчі заходи

Ранкова гімнастика, фізкультурні паузи, фізкультхвилинки, гімнастика пробудження проводять­ся регулярно.

Оздоровчий біг. Доцільно проводити щодня в по­вільному темпі після ранкової прогулянки, перед поверненням дітей у дитсадок, на території стадіону або навколо будівлі садка залежно від погодних умов. Дистанцію збільшують відповідно до віку дітей (200-350 м). З появою ознак перевтоми ви­хователь пропонує дітям перейти на швидкий або повільний крок.

Загартування організму за допомогою природних чинників

Сонце. Сонячні ванни діти приймають під час про­гулянки влітку до 11 години зранку та після 16 години у другу половину дня. Тривалість сонячних ванн на­рощують поступово: від 3-4 до 40хв протягом доби. Діти перебувають на повітрі в одних трусиках, голови вкриті панамками. Під час процедури малюки можуть рухатися або лежати на спеціальних лежаках під на­глядом вихователя (медичного працівника).

Повітря. Прогулянки на свіжому повітрі тривають не менше 3 годин на день у будь-яку погоду; оптималь­но проводити прогулянки тричі на день, але не менше, ніж двічі — до та після денного сну. Влітку та навесні корисним є перебування дітей під мокрими після дощу деревами, взимку — під засніженими. Супутні заходи: ігри, праця у природі, самостійна рухова діяльність, рухливі та спортивні ігри. Тривалість прогулянок визначають відповідно до режиму вікових груп.

Повітряні ванни приймають під час ранкової гімнастики (в теплий період року на свіжому повітрі), після денного сну, під час фізкультурних занять. Температура повітря від +21°С до +18°С. Тривалість — до10хв узимку і до 60хв улітку. Коли дуже тепло, до¬шкільнята можуть бавитися весь день у трусиках та легеньких маечках.

Провітрювання групових кімнат здійснюють кожні 1,5-2 години холодної пори року протягом 15-20хв. Теплої пори діти навчаються та граються при відчинених фрамугах. Наскрізне провітрювання (за відсутності дітей) проводять двічі-тричі на день упродовж 10-15хв (згідно з режимом провітрювання в кожній віковій групі). Супутній захід: вологе прибирання.

Вода. Полоскання ротової порожнини та горла проводять водою кімнатної температури після кожного прийому їжі. Привчати дитину полоскати рот починають з трьох років, з чотирьох — малюків учать полоскати горло. Для полоскання використовують 1/2 склянки води кімнатної температури, тривалість процедури — 1 хв.

Вологе обтирання тіла рукавичкою проводять у комплексі загартувальних заходів після денного сну згідно зі схемами загартування дітей середньої і старшої груп. Температура води — кімнатна, тривалість — 3хв. Обтирання здійснюють індивідуальною рукавичкою з м’якої тканини: спочатку обтирають верхні кінцівки, потім нижні, після чого послідовно — шию, груди, живіт (за годинниковою стрілкою).

Розширене умивання. Діти вмиваються прохолодною водою з-під крана. При цьому поступово розширюють площу впливу води: спочатку миють обличчя, кисті рук; через деякий час — обличчя, шию, груди, кисті рук, передпліччя при відповідний температурі і т.д.

Ходіння по вологому “сольовому” килимку здійснюють після денного сну за схемою загартування. Тривалість 1-2хв. Рецепт розчину: 100г солі на 1л води.

Топтання у воді проводять після денного сну у воді кімнатної температури згідно зі схемою загартування. Дитина стає в миску з водою (рівень води — 10см) і топчеться на рахунок 1, 2, 3, 4 … (20-30с). Поступово температуру води знижують з +25°С до +18°С. Після топтання дитина стає на сухий рушник, ноги не витирає, а чекає, доки вони висохнуть на повітрі.

Купання дітей влітку проводять у групових душових зонах після прогулянки у спекотні та теплі дні.

Плескання у басейні організовують з підгрупами дітей у літній період на вулиці за теплої погоди (у великих надувних басейнах, якщо немає стаціонарного). У воді діти виконують нескладні загальнорозвивальні та підготовчі до плавання вправи, граються з іграшками під наглядом вихователя, помічника вихователя, медичного працівника.

“Штучний дощ” і “водяні бризкалки з пляшок” використовують на прогулянці влітку в дуже спекотні дні під час розваг з водою.

Сніг. Узимку доцільно проводити розтирання долонь чистим снігом (30-60с) з подальшим просушуванням та зігріванням їх у рукавичках. Якщо діти ходять без рукавичок, дорослий має стежити за станом шкіряного покрову їхніх рук.

Земля. Ходіння босоніж по землі, вологому піску, траві, калюжах улітку. За наявності чистого трав’яного покриття або рівного ґрунту діти можуть грати в рухливі ігри босоніж. Тривалість процедури — не менше 10 хв на день залежно від погодних умов.

Ходіння босоніж по природній “стежині здоров’я”. Стежину розміщують на території закладу. Вона складається з блоків різних масажних подразників: пісок, дрібний гравій, керамзит, морська галька, соснові шишки, крупний гравій тощо. Діти починають ходити по ній босоніж улітку під час прогулянок у першу та другу половини дня. Спочатку слід кілька хвилин походити по землі, потім перейти на “стежину здоров’я”. З часом термін ходіння збільшують.

Ходіння босоніж по підлозі, килимку в групі проводять з дітьми всіх вікових груп як різновид загартувальних заходів після денного сну згідно зі схемою загартування. Тривалість — не менше 10хв на день у холодний період року. Дошкільнята можуть перебувати у групі без взуття протягом тривалішого часу, якщо це дозволяє стан здоров’я малюка і сама дитина проявляє бажання та за згодою батьків.

Гімнастика Гігієнічна гімнастика. Діти виконують вправи без одягу та босоніж після гімнастики пробудження в поєднанні з повітряними ваннами при відчинених фрамугах у русі по всій груповій кімнаті. До комплексів гімнастики включають загальнорозвивальні вправи для різних груп м’язів та спеціальні вправи на формування стопи і постави. Кількість рухів і дозування вправ має відповідати віковим можливостям дітей. Особливу увагу приділяють використанню фізобладнання та інвентарю, добору різноманітних вихідних положень для тулуба, рук та ніг. Комплекси завершують ходінням по груповій “стежині здоров’я”.

Стимулювальна гімнастика. Проводять протягом 3хв з метою психостимуляції до активної навчальної діяльності перед початком першого заняття у добре провітрюваному приміщенні. Складається з чотирьох вправ, які повторюють 4-5 разів: підтягування, нахили голови (вперед — назад, вліво — вправо), глибокі нахили тулуба (вперед — назад, вліво — вправо), віброгімнастика за А. Мишулиним (різке опускання на п’яти з положення “стоячи навшпиньки”). Завершує комплекс самомасаж: погладити, а потім розім’яти м’язи шиї та потилиці пучками першого, другого, третього та четвертого пальців обох рук. Великий палець масажує нижню частину шиї. Стимулювальну гімнастику опановують діти середньої та старшої груп.

Дихальна гімнастика. Проводять під час занять з фізичної культури (на свіжому повітрі та в приміщенні). Діти дихають лише носом, виконуючи спеціальні дихальні вправи з положень сидячи або стоячи. Малят вчать різних видів дихання: нижнього, середнього, верхнього, ритмічного дихання під час ходьби, для очищення дихальних шляхів, для стимуляції розумової діяльності. Відповідно до віку дітей комплекси містять від чотирьох до десяти вправ. Дихальні вправи проводять також під час ранкової гімнастики, фізкультхвилинок на заняттях з розумовим навантаженням.

Дихальна гімнастика за методом К. Бутейка. Базується на створенні поверхневого дихання, яке на певний час обмежує потрапляння кисню до організму. Доведено: так кисень засвоюється краще. Методика передбачає виконання ігрових вправ протягом 3-5хв щодня під час ранкової прогулянки з дітьми молодших, середніх і старших груп упродовж року.

 Пальчикова гімнастика. Проводять щодня (тривалістю 3-5хв) у формі фізкультхвилинки на заняттях, як самостійну форму роботи у вільний час, а також під час організованих логопедичних занять. Усі вправи виконують повільно, від 3 до 5 разів спочатку однією, потім другою рукою, а на закінчення — обома одночасно. Дорослі стежать за правильною поставою кисті руки дитини і точністю переходу від одного руху до іншого. Такі вправи пропонують виконувати дітям, починаючи з раннього віку і чергуючи з елементами кольоротерапії.

Гімнастика для очей. Допомагає зняти напруження м’язів очей під час копіткої роботи руками та на заняттях із зоровим навантаженням. Тривалість 3-5хв. Тексти вправ подані у формі вірша або казки. Гімнастика передбачає масаж заплющених повік, піднімання та опускання погляду з подальшим вдивлянням у далечінь, “ходіння очима по доріжці” тощо.

Коригувальна гімнастика. Щодня у складі ранкової гімнастики, після гімнастики пробудження у другу половину дня, під час занять з фізкультури та індивідуальної роботи з дітьми проводять виконання 2-4 вправ для формування правильної постави та стопи сидячи, стоячи, у русі з мішечками піску (вага 300- 400 г) на голові. Педагог протягом усього дня стежить за правильністю постави малюків. Коригувальну лікувальну гімнастику (як самостійний вид гімнастики) проводять зі спеціальною підгрупою дітей для виправлення плоскостопості й порушень постави. Комплекси вправ вихователь з фізкультури попередньо погоджує з лікарем-спеціалістом з лікувальної фізкультури.

Масаж. Точковий (за методикою А. Уманської). Один з найпростіших ефективних способів профілактики грипу і ГРВЗ. В його основі — масаж дев’яти біологічно активних зон на тілі, які пов’язані з регуляторами життєдіяльності організму. Якщо впливати на відповідні точки ділянок голови, грудей, шиї, рук, вух, то можна активізувати адаптаційні реакції організму на несприятливі чинники зовнішнього середовища (зокрема й на групу респі¬раторних вірусних інфекцій). Масаж виконують пучкою вказівного або середнього пальця, легко натискаючи на точку і роблячи колові рухи спочатку за годинниковою стрілкою, потім — проти (3-4 рази в кожну сторону), поєднують з повітряними ваннами протягом 3-4 хв щодня перед обідом. У періоди профілактики грипу та ГРВЗ, під час епідемії кількість сеансів збільшують.

Горіховий масаж або “купання” у горіхах. Масаж горіхами шкіри передпліччя, верхніх кінцівок від кінчиків пальців до ліктя покращує циркуляцію крові, обмін речовин, видаляє старі клітини епідермісу. Такий масаж проводять щодня під час самостійної діяльності дітей за їхнім бажанням, починаючи з молодшого віку. Тривалість 5-10хв. Інвентар: тазики (діаметр 30-40см), волоські горіхи.

“Бігова доріжка”. Масаж стоп роблять на спеціальному масажері, коли малюк повільно і ритмічно натискає стопами на пластмасові кульки, які обертаються. Це збуджує рефлекторні зони стоп, що має позитивний оздоровчий вплив на весь організм. Проводять після занять фізкультурою у залі з дітьми старшої групи. Тривалість — 1 хв для кожної дитини.

Масаж рукавичкою. Такий масаж є активізатором терморегуляції та тактильним подразником. Виконують його махровою індивідуальною сухою або вологою рукавичкою протягом 3-5хв. Прийоми: розтирання, погладжування шкіри грудей, плечей, рук, ніг, сідниць. Масаж кінцівок здійснюють, починаючи з пальців, рухаючись угору прямими або коловими рухами до появи легкого почервоніння шкіри. Рекомендовано для дітей старшого дошкільного віку.

“М’ячиковий масаж”. Верхні та нижні кінцівки масажують невеличкими шипованими м’ячами під час занять з фізкультури та занять у “Школі м’яча”. Прийом: прокочування м’яча долонями або стопами ніг з натисканням у сидячому положенні чи лежачи на спині. Виконують діти середньої та старшої груп протягом 5хв.

“Сухий басейн”. Тазик (діаметр 30-40 см) заповнюють пластмасовими кришками від пляшок. “Купання” у ньому має заспокійливий або, навпаки, збуджувальний характер: енергійні рухи тонізують, м’які — заспокоюють. Поліпшує кровообіг, обмінні процеси через вплив на шкіру рук. Проводять процедуру епізодично в усіх вікових групах під час самостійної діяльності під наглядом вихователя протягом 3-5хв.

Щітковий масаж. Допомагає злущуванню відмерлих часточок епідермісу, поліпшує функцію потових і сальних залоз, терморегуляцію шкіри. Проводять з дітьми старшого дошкільного віку впродовж 5-7хв, чергуючи з масажем рукавичкою, у другу половину дня після гігієнічної гімнастики. Використовують індивідуальну щітку з дерев’яною або пластмасовою основою та грубим природним ворсом. Прийоми: погладжування — постукування — погладжування. Послідовність рухів: від нижніх кінцівок до шиї та верхніх кінцівок. Масаж не роблять у місцях розташування лімфатичних вузлів, а також на родимках, пігментних плямах та за наявності захворювань шкіри.

Спеціально-допоміжні заходи

Ароматерапія. Форма оздоровчої роботи, спрямована на профілактику ГРВЗ, захворювань верхніх дихальних шляхів. Позитивно впливає на загальний стан організму. Особливо корисна ароматерапія під час епідемії грипу: діти дихають парами лікарських трав, ефірних олій, аромакомпозицій. Всі аромапродукти мають сильні протимікробні, антибактеріальні, антисептичні властивості. Доцільно використовувати аптечні масла: сосни, піхти, шавлії, лаванди тощо. Для проведення процедури спеціально облаштову- ють кімнату. Обробку повітря ароматичними парами починають за 10хв до сеансу. Процедури поводять із дозволу лікаря-педіатра, згоди батьків, під наглядом медичного працівника двічі на рік восени і навесні (додатково під час епідемії грипу та ГРВЗ) протягом двох тижнів після денної прогулянки (тривалість 8-10хв). Сеанси ароматерапії можна поєднувати зі співом, психогімнастикою, аутотренінгом.

Часникотерапія. Різновид ароматерапії на основі запахів часнику та цибулі. Дрібно порізані по одному або в суміші ці природні засоби противірусної дії розміщують на маленьких тарілочках у груповій, спальній, роздягальній кімнатах зранку до появи легкого аромату. Під час епідемії грипу або при перших проявах у дитини застудних симптомів рекомендують одягти малечі “часникове намисто”. Супутній прийом: вживання часнику і цибулі в їжу.

Фітотерапія. Фіточаї і трав’яні збори застосовують за згодою лікаря-педіатра та батьків вихованців для профілактики застудних захворювань. Найкориснішими є лікарські трави та рослини своєї місцевості. Фітолікувальні курси проводять двічі на рік упродовж місяця у листопаді і березні дітям, які не мають лікарських протипоказань, усіх вікових груп. Фіточаї подають через одну годину після сніданку (100мл) трохи підсолодженими. До складу зборів входять: плоди шипшини — 2ч., плоди горобини —  1 ч., листя чорної смородини — 1 ч., листя та квіти калини — 1 ч., однорічні пагони малини — 1 ч.

Лікування горла полосканням трав’яними настоями (в чергуванні з содовим розчином або соле-йодовим) проводять після денного сну, за призначенням лікаря, ослабленим дітям та всім у період реабілітації після застудних захворювань.

Йодотерапія. Поповнити недостатність йоду в організмі допоможе вживання йодованої солі. На харчоблоці першу страву солять зовсім трішки, досолювання йодованою сіллю проводить помічник вихователя прямо в тарілки з першою стравою. (Проводять у жовтні, грудні, лютому, квітні в молодших, середніх, старших групах).

Кольоротерапія (елементи). Ігровий прийом “купання”, “опромінювання”, “одягання” різноманітних барв у поєднанні із самонавіюванням позитивно впливає на нервову систему дитини, на психофізичний стан дошкільника в цілому, лікує легкий головний біль, ігровий прийом слід супроводжувати словесними коментарями дорослого, орієнтованими на збереження психічного, фізичного та духовного здоров’я малюка. Проводити слід у холодний період року, при короткому світловому дні для уникнення депресивних станів, зняття напруження. Тривалість 3-5хв для старших дошкільнят. Інвентар: плакати різних кольорів, кольорові тканини, різнокольорові ліхтарики, набори різнокольорових пензликів тощо.

Казкотерапія (елементи). Форма лікувально-педагогічного впливу. Особливо корисна для дітей, які мають порушення в емоційній сфері та поведінці. Слухаючи терапевтичну казку, дитина налаштовує свій організм на спокійний відпочинок. Під час розповідання (читання) казок вихователь має дотримуватися необхідної інтонації, пауз, інших засобів, які допомагають яскравіше створити образ персонажа, розкрити зміст казки. Проводити казкотерапію варто щодня перед сном, коли діти лежать у ліжках. Обов’язкове правило: після сну, в другу половину дня, слід обговорити з дітьми зміст твору.

Вітамінні дні. Допомагають забезпечити організм необхідними вітамінами та мінералами природного походження. Під час полуденка кожної середи протягом усього року діти вживають додатково до основного меню: сирі фрукти, овочі, пророщені зерна, ягоди, горіхи, мед. Продукти надають батьки по черзі.

Валеологічні заняття. Заняття з валеології проводимо двічі на місяць як організовані комбіновані заняття, на яких поєднуємо валеологічне навчання та фізкультурно-оздоровчу роботу. Розглядаємо теми: ‘‘Фізичне здоров’я”, “Психічне здоров’я”, “Соціальне здоров’я”, “Духовне здоров’я” тощо.

Валеологічні хвилинки. Організовуємо двічі-тричі на тиждень. Проводять валеологічні хвилинки вихователі, використовуючи різні форми роботи (залежно від педагогічних завдань поточного дня), під час яких у дитини формують практичні вміння та навички щодо зміцнення її здоров’я та здоров’я близького їй оточення.

Заняття на розвиток дрібної моторики. Спеціальні заняття для гіперактивних дітей, які потребують регуляції негативних проявів психіки. Проводять у другу половину дня, вечірні години індивідуально або з групою з 2-3 дітей у груповому приміщенні або на прогулянці. Інвентар: мозаїки, конструктори, ручні еспандери, дзиґи, шнурівки, ґудзики, застібки “змійка”, липучки, мотузки тощо. Чудово заспокоює дітей заняття оригамі. Тривалість 10-15хв.

Ляльковий театр. Вистави організовують не рідше одного разу на місяць. До “трупи” входять педагоги та вихованці старших груп. За допомогою різних видів театру “артисти” ознайомлюють дітей з різними методиками оздоровлення організму, вчать дбати про власне здоров’я.

Лікувально-профілактичні заходи

Інгаляції трав’яні й масляні. Проводять медпрацівники за рекомендаціями лікаря-педіатра дітям з ознаками початку застудного захворювання або в період реабілітації. Трав’яні інгаляції готують на основі лікарських трав і рослин та проводять, чергуючи їх з масляними. Використовують готові аптечні масла: чайного дерева, чебрецю, шавлії тощо (з розрахунку 1 крапля масла на 5мл води, тривалість — 2-5хв). До-датковими є содові інгаляції. Лікувальний курс — 5-7 процедур тривалістю 5хв. Для проведення використовують медичний ультразвуковий інгалятор.

Фізіотерапія. У фізіотерапевтичному кабінеті дошкільного закладу медпрацівник здійснює лікування дітей на ранній стадії застудних захворювань та при залишкових проявах (за призначенням лікаря-педіатра). Температура повітря у кабінеті +22°С. Апаратура розміщена так, щоб дитина не могла дотягтися рукою до вимикачів та дротів. Під час інгаляції малюки не повинні дихати глибоко — це може спричинити гі- первентиляцію легенів, і як наслідок запаморочення. Дихання має бути вільним, без зусиль. У спеціальному журналі роблять облік проведених процедур.

Спелеотерапія (вдихання через верхні дихальні шляхи зволожених дрібно-дисперсних частинок йодованої солі). Допомагає зміцнити здоров’я дітей, які страждають на захворювання бронхіальної системи, плоскостопість, порушення діяльності щитовидної залози, або тих, хто часто і довго хворіє. Процедуру проводять у пристосованому приміщенні, підлога якого імітує морське дно: кахлі покриті поліетиленовою плівкою та шаром до 10см йодованої кухонної солі (150 кг). За допомогою пилососа сіль розпорошують, потім її зволожують розпилювачем води (10 крапель 5% розчину йоду на 0,2л води). Спелеозаняття проводять з групами по 5-6 дітей щоденно протягом 5-8хв після денного сну під наглядом медичного працівника. До змісту занять входить: ходіння босоніж, вправи на дихання, малорухлива гра, ігри дітей із сіллю, вправи для профілактики плоскостопості.

Кварцування приміщень. Організовують один раз на день під час карантину при інфекційних захворюваннях перед ранковим прийомом дітей або під час прогулянки за відсутності дітей у приміщенні. Для проведення кварцування використовують ультрафіолетовий опромінювач (пересувний, груповий стаціонарний). Тривалість — 30хв.

Робота з батьками 

        Важливим напрямом у збереженні фізичного і психічного здоров’я дітей, а також формуванні у них уміння піклуватися про власне здоров’я є тісна взаємодія дитсадка і родини.

Завдання працівників дитсадка щодо організації роботи з батьками:

–  усебічно вивчати стан фізкультурно-оздоровчої роботи в сім’ях вихованців, коригувати за потреби, здійснювати диференційований підхід до кожної дитини та кожної родини;

– формувати у батьків первинні знання про вікові особливості психофізичного розвитку дітей.

Надати знання про безпеку життєдіяльності малюка, основні небезпечні чинники довкілля; ознайомити з правилами безпеки життєдіяльності дитини, коли вона перебуває вдома, на вулиці, у природі, на спортивному майданчику.

Спонукати батьків створити для дошкільника комфортні умови вдома; дотримува-тися санітарних правил з догляду за житловим приміщенням.

 Розвивати прагнення до здорового способу життя, бажання бути прикладом для своєї дитини.

 Формувати вміння піклуватися про здоров’я своє, дитини і навколишніх.

♦          Дати знання про найпоширеніші дитячі захворювання та їх профілактику; навчити догляду за хворою дитиною з використанням традиційних і нетрадиційних прийомів.

♦          Формувати уявлення батьків про організацію правильного режиму дня, здорового харчування дітей.

♦          Забезпечити теоретичними і практичними знаннями про загартування; заохочувати батьків зробити його невід’ємною складовою життя усіх членів сім’ї.

♦          Учити батьків правильно організовувати активний руховий режим дитини; ознайомити їх із комплексами загальнорозвивальних вправ, спортивними іграми і вправами, рухливими іграми; прийомами відновлення працездатності, правилами безпеки під час занять фізкультурою і спортом тощо.

♦          Формувати вміння надавати першу медичну допомогу при нещасному випадку або травмі.

♦          Учити контролювати поставу дитини, проводити комплекси вправ для запобігання порушенням постави та плоскостопості.

♦          Інформувати батьків про досягнення у психофізичному розвитку дітей; спільно розробляти стратегію корекції для окремих малюків за потреби.

♦          Залучати дорослих членів родин до безпосередньої участі у фізкультурно-спортивних заходах закладу.

 

П А М’ Я Т К А

щодо застосування оздоровчих технологій у роботі з дітьми

  1. Чітко плануйте свою діяльність.
  2. Добре опануйте обрану технологію.
  3. Створюйте відповідне середовище.
  4. Узгоджуйте свої дії з батьками дітей, забезпечуйте єдність підходів дошкільного навчального закладу і батьків до запроваджуваної технології.
  5. Залучайте вихованців тільки за їхнім бажанням.
  6. Будьте самі в доброму настрої.
  7. Слідкуйте за власним здоров’ям.
  8. Пам’ятайте, що здорову дитину може виховувати здоровий педагог.
  9. Регулюйте індивідуальні навантаження, враховуйте принцип прогресуючого навантаження.
  10. Використовуйте у своїй діяльності екологічно – доцільні предмети.
  11. Дотримуйтесь гігієнічних вимог.
  12. Самовдосконалюйтесь.
  13. Володійте знаннями про вплив обраних засобів на організм дитини і на конкретні органи зокрема.
  14. Обліковуйте загальний стан здоров’я кожного вихованця, його психофізіологічні особливості, які виявляються під час навчання.
  15. Відчувайте міру (Не нашкодь!).
  16. Користуйтесь  лише такими технологіями, які доцільні в роботі з дітьми дошкільного віку.