Поради психолога

Тренінг для педагогічного колективу

на тему «Попередження професійного вигорання педагога шляхом позитивного мислення»

План

  1. Теоретична частина

  2. Діагностика рівня емоційного вигорання

  3. Вправи на рефлексію

  4. Методи подолання професійного вигорання

Мета тренінгу: Підвищення рівня поінформованості та обізнаності з поняттям «синдром професійного вигорання», його причинами та наслідками. Визначення шляхів профілактики та подолання професійного вигорання, опанування сучасними антистресовими техніками, розвиток навичок психоемоційної регуляції учасників тренінгу.

Завдання тренінгу та очікувані результати: 

  • Підвищення рівня поінформованості з поняттям «синдром професійного вигорання».
  • Підвищення рівня поінформованості про сучасну теорію стресу.
  • Розширення знань про позитивні та негативні сторони стресу.
  • Визначення рівня власної стресостійкості та наявності (або відсутності) синдрому «професійного вигорання».
  • Визначення шляхів попередження синдрому «професійного вигорання».
  • Знайомство з методами та техніками управління стресом.
  • Оволодіння експрес-техніками управління стресовою ситуацією на робочому місці.
  • Створення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі.
  • Підвищення рівня комунікативно-мовленнєвих навичок та психологічної культури вихователів.
  • Профілактика конфліктних ситуацій у колективі.
  • Сприяння формуванню у вихователів позитивного ставлення до себе.
  1. Теоретична частина

Професія вихователя – є досить творчою та відповідальною роботою, яка вимагає від вас вміння ефективно взаємодіяти, як з вихованцями так і з їхніми батьками, колегами по роботі, адміністрацією; вимагає постійного підвищення професійного рівня, самовдосконалення, залучення до інноваційних технологій, самоосвіти, вміння приймати правильні та ефективні рішення в різних ситуаціях.

Важливо, щоб ви навчилися регулювати свій емоційний стан, змінювати себе і своє ставлення до ситуації, намагатися оптимістично дивитися на світ, турбуватися про своє психічне здоров’я.

Синдром професійного вигорання – це довготривалий, складний психофізіологічний процес, який містить в собі емоційне, розумове і фізичне виснаження з причини тривалого емоційного навантаження.

         Розкриваючи сутність синдрому «професійного вигорання» та його взаємозв’язок   з  професійним стресом, слід зазначити, що в найбільш загальному вигляді синдром «професійного вигорання» можна тлумачити як стресову реакцію, що виникає внаслідок довготривалих професійних стресів середньої інтенсивності.

Чинники, що сприяють розвитку

  • Особистісні особливості (темперамент, характер, схильність до тривоги, депресії)
  • Невмотивованість учнів, результати роботи з якими «непомітні».
  • Одноманітність діяльності й невміння творчо підійти до виконуваної роботи;
  • Високий рівень відповідальності
  • Необхідність постійно бути об’єктом спостереження й оцінювання
  • Прагнення неодмінно досягти успіху у будь-якій ситуації
  • Високий рівень самоконтролю
  • Невирішені особистісні конфлікти

      Емоційне виснаження виражається у емоційному перенапружені, у відчутті спустошеності, вичерпаності емоційних ресурсів та відчуття втоми, що не минає після нічного сну. Після певного проміжку відпочинку (вихідні, відпустка) такі прояви зменшуються, проте після повернення в  робочу ситуацію поновлюються. Фахівець відчуває, що більше не може віддаватися роботі, як раніше.

Основні ознаки синдрому емоційного вигорання :

  • виснаження, утома;
  • безсоння;
  • негативні настанови стосовно підлеглих/колег;
  • негативні настанови щодо своєї роботи;
  • нехтування виконанням своїх обов’язків;
  • збільшення прийому психостимуляторів (тютюн, кава, алкоголь, ліки);
  • зменшення апетиту чи переїдання;
  • негативне самооцінювання;
  • посилення агресивності (роздратованості, напруженості);
  • посилення пасивності (цинізм, песимізм, безнадія, апатія);
  • почуття провини.

        Безперервне або прогресуюче порушення рівноваги неминуче призводить до  «професійного вигорання».

       Професійне вигорання виникає внаслідок внутрішнього накопичення негативних емоцій без відповідної «розрядки» або «звільнення» від них.

                Серед симптомів, що виникають першими, можна вирізнити:

  • загальне почуття втоми
  • вороже ставлення до роботи
  • загальне невизначене почуття
  • занепокоєння.
  • сприймання роботи як такої, що постійно ускладнюється та стає меш результативною.

Вчитель може легко розгніватися, дратуватися  і почувати себе виснаженим та бути налаштованим надзвичайно негативно  до всіх подій. Гнів, що відчуває педагог, може призвести до розвитку підозрілості.  Працівник може вважати, що організація  хоче його  позбутися.

  1. Діагностика рівня емоційного вигорання

Анкета  «Гармонія психологічного стану»

Інструкція. Дайте відповідь «Так» чи «Ні» на такі запитання:

Оберіть одну з відповідей:

Чи дратує вас?

 1 . Зім’ята сторінка газети, яку ви хочете прочитати?

  1. Не надто молода жінка, вдягнена, як юна дівчина?
  2. Надмірна близькість співрозмовника під час бесіди?
  3. Жінка, яка палить на вулиці або в громадському місці?
  4. Людина, що кашляє у ваш бік?
  5. Що хтось гризе нігті на ваших очах?
  6. Що хтось сміється невлад?
  7. Що хтось намагається вчити вас, що і як робити?
  8. Що кохана людина завжди запізнюється?
  9. Що в кінотеатрі той, хто сидить попереду, весь час крутиться і розмовляє?
  10. Що вам переповідають сюжет роману, який ви тільки збираєтеся прочитати?
  11. Що вам дарують непотрібні речі?
  12. Голосна розмова в громадському транспорті?
  13. Надто сильний запах парфумів?
  14. Людина, яка жестикулює під час розмови?
  15. Колега, який часто вживає іноземні слова?

 КЛЮЧ

Понад 38. Ви не належите до числа терплячих і спокійних людей. Вас дратує майже все. Ви легко втрачаєте рівновагу. Це розхитує вашу нервову систему, посилюючи непорозуміння з оточуючими.

Від 13 до 38. Ви належите до найпоширенішої групи людей, яких дратують тільки дуже неприємні речі. Не драматизуючи повсякденні негаразди, ви здатні легко забувати про них.

Менш ніж 13. Ви достатньо спокійна людина й дивитеся на життя реально. Вас не так вже й просто вивести з рівноваги. А це – «страховка» від стресу.

Ще один тест.

 «так, безумовно» – 3 бали;

«так, але не дуже» – 1 бал;

«ні, у жодному разі» – 0 балів 

1.Чи часто після завершення запланованої роботи думки про неї не залишають вас?

2.Чи часто ви незадоволені собою?___________________________

3.Чи виникає у вас відчуття підвищеної відповідальності?_________

4.Чи відчуваєте постійну тривожність?________________________

5.Чи відчуваєте прискорене серцебиття?_______________________

6.Чи скаржитеся на поганий сон?_____________________________

7.Чи відчуваєте брак часу?__________________________________

8.Чи відчуваєте дефіцит сили та енергії?_______________________

9.Чи маєте відчуття «загнаності в клітку»?_____________________

10.Чи виникає у вас думка про власну неспроможність?__________

Інтерпретація результатів

Якщо позитивних відповідей менше 5 — низький рівень емоційного виснаження; більше 5 — середній рівень; більше 7-8 — високий рівень емоційного виснаження.

Показники рівня психічного здоров’я людини є:

Відношення до себе

  • Толерантно
  • Адекватно
  • Позитивно
  • Врівноважено
  • З повагою
  • Впевнено

Відношення до інших людей

  • Любити й поважати їх
  • Враховувати їхні потреби та інтереси
  • Довіряти людям
  • Не принижувати людей і не дозволяти їм принижувати себе
  • Почуватися частиною колективу

Відношення до життєвих перешкод

  • Прагнення вирішити негаразди
  • Не боїться взяти на себе відповідальність
  • Намічає реально досяжні цілі
  • Уміє самостійно приймати рішення
  • Полюбляє докладати зусиль до виконання завдань

Ми обираємо як ми будемо мислити, позитивно чи негативно щоразу

ШАБЛОНИ ПОЗИТИВНОГО МИСЛЕННЯ

Щоранку я прокидаюся і кажу собі:

«У тебе є вибір! Ти можеш вибрати гарний або поганий настрій».

Я вибираю гарний.

Кожен раз, коли трапляється щось погане, у мене є вибір – стати жертвою або винести урок з цього.   

 Я вибираю урок.

Кожен раз, коли приходять до мене зі скаргою, у мене є вибір – або прийняти цю скаргу, або показати людині позитивні сторони ситуації.

Я вибираю позитивні сторони.

Все життя складається з вибору. Коли ти відкидаєш все зайве, будь-яка ситуація являє собою вибір.

Ти вибираєш, як реагувати на ситуацію!

  1. Вправи на рефлексію

Рефлексія – процес самопізнання суб`єктом свого психічного стану.

Вправа «Розташуй по значущості»

Мета: донести до учасників тренінгу важливість вміння переключення соціальних ролей для збереження психічного здоров’я та творчої активності.

діти

робота

чоловік (дружина)

Я

друзі, родичі

Варіант оптимального розташування переліку:

* Я

* чоловік (дружина)

* діти

* робота

* друзі, родичі

Потім учасникам пропонується поміркувати над отриманими результатами.

Вправа  «Я переживаю стрес, коли…»

Мета: привернути увагу до внутрішнього стану,  з’ясувати головні стресори присутніх.

Інструкція. По колу слід продовжити речення «Я переживаю стрес, коли…».

Рефлексія. Стреси, які виникають у житті, можна уявити як коридори, якими треба пройти: хто швидше, хто повільніше, хто важче, хто легше, однак пройти їх  усе одно доведеться.

Вправа «Правила душевної рівноваги».

Мета: розвиток групової згуртованості.  

Інструкція. Учасники об’єднуються у кілька груп, кожна з яких повинна написати і презентувати, як зберегти душевну рівновагу в стресовій ситуації.

Вправа «Обери колір»

 Мета: Визначення свого емоційного стану.

 Червоний – активні, енергійні, діяльні, оптимістичні. Символізує збудження, агресію, активність, енергію і силу.

Помаранчевий – активність, свобода, оптимізм, відкритість, товариськість. Активізує замкнутих і недовірливих людей.

Жовтий – мрійливі, повні надій, що не готові активно діяти, знявши вичікувальну позицію. Символізує організованість, гармонійність, розумові здібності, концентрацію уваги, самоконтроль. Активізує спілкування, підвищує самооцінку. Може означати схильність до критики і нетерпимість до чужої думки.

Зелений – зміна і оновлення, рівновага і гармонія. Розсіює негативні емоції, сприяє стабілізації серцево-судинної та нервової систем, нормалізує тиск, головні болі, зір.

Блакитний – Символізує інтуїцію, емоційність, духовність, гармонію. Пасивного людини призводить до печалі і смутку.

Синій – чутливі, вразливі, але спокійні та врівноважені. Символізує спокій, натхнення, творчість, самоаналіз, розум.

Фіолетовий – (поєднує в собі синій і червоний). Вразливі, діяльні. Символізує творчість, інтуїцію, інтелект, духовний ріст. Зловживання може викликати тугу і депресію.

Рожевий – (поєднує в собі червоний і білий). Романтичність, емоційність, ніжність, примирення, чутливість, зміна точки зору. Надлишок – потреба в захисті, відхід у світ мрій.

Коричневий -консерватівние, стримані або тривожні. Символізує надійність, захист, міцність.

Негативні почуття розчарування, невдоволення, депресія.

Білий – (з’єднує всі кольори). Відкриті до спілкування. Символізує очищення, божественність, удачу, готовність звільнитися від стереотипів, підвищує самооцінку. Може створити стан переваги над іншими.

Чорний – неприйняття, конфронтація, депресія. Символізує таємниче, незвідане, затримує рух вперед, орієнтований на несвідоме.

Сірий – (з’єднує білий і чорний). Байдужі, інертні, байдужі або розсудливі. Символізує спокій, гармонію, рівновагу.

Негативні почуття сум, депресія, хвороба, втома, схильність до критики.

Срібний – жіночні, спокійні. Розвиває уяву, фантазію, терпимість до думки оточуючих. Допомагає побачити власні помилки, усунути суперечки.

Золотий – цілеспрямовані, активні, енергійні. Символізує владу, чистоту, славу, любов, мудрість. Для безвольних не підходить, можуть не впоратися з енергією. Негативні почуття: страх успіху, страх перед поразкою, небажання в чомусь брати участь.

Вправа «Чарівний капелюх»

 Для проведення цієї гри потрібні  «Чарівний капелюх» (якщо немає, можна замінити звичайним   або красивою коробкою, скринькою, кошиком) і невеличкі кольорові аркуші паперу.

На кожному аркуші слід заздалегідь написати запитання, наприклад:

         Чи є у тебе вдома тварини? Як їх звуть?

         Які квіти ти полюбляєш? Чим вони тебе приваблюють?

         Які види спорту тобі подобаються? Чи займаєшся ти спортом?

         Чим тобі подобається займатися у вільний час?

         Які книги ти полюбляєш читати? Яка твоя найулюбленіша книга?

         Які фільми тобі до вподоби?

         Яка музика тобі подобається? Чи граєш ти на музичному} інструменті?

         Як ви проводите дозвілля в родині?

        У яку гру тобі подобається грати?

 Кількість аркушів має бути не меншою ніж кількість учасників. Можна обійти усіх двічі-тричі.

Запитання мають бути простими, не викликати утруднень під час відповіді, можуть повторюватись і бути будь-якими, крім тих, що стосуються приватного життя особистості; питання не повинні бути образливими.

Усі сидячи утворюють коло так, щоб усі могли бачити одне одного. Починаючи з ведучого, кожен виймає з капелюха аркуш, називає своє ім’я і відразу дає відповідь на запитання. Далі передає капелюх іншому учасникові гри.

      Кожному учаснику можна ставити додаткові питання для уточнення і пояснення відповіді.

     Якою є мета цієї гри?

  1. По-перше, вона допомагає встановити неформальний контакт з усіма учасниками групи.
  2. По-друге, колеги краще дізнаються один про одного.

Стрес ― це емоційний стан, що виникає у відповідь на зміну ситуації.

  1. Методи подолання професійного вигорання

Поради щодо самостійного подолання професійного вигорання

         Навчіться розуміти свої почуття. Усвідомлення того, що відбувається з вами в цей момент, вже є «рятівною паличкою» в ситуації стресу, навіть якщо у вас немає можливості поділитися з кимось своїми проблемами.

        Привчіть себе починати розмову про особисті невдачі та проблеми описом своїх досягнень та успіхів. Це принесе вам внутрішню гармонію та врівноваженість.

        Навчіться просити про допомогу. Можливо, спочатку це буде непросто. Може з’явитися страх, що колеги подумають, наче ви не здатні впоратися з тим чи тим поставленим завданням. Однак, правильно розподіливши обов’язки, ви зможете ефективніше проявляти свої професійні навички та якості.

       Не відмовляйтеся від допомоги. Прийнявши її, ви водночас робите щасливим і того, хто запропонував цю допомогу, і себе.

       Займіть активну позицію — це один із найдієвіших способів. Не очікуйте, що нелегкі переживання, властиві для професійного вигорання, минуть самі собою.

Зберіть «банк ідей» для проведення дозвілля. Коли виникатиме відчуття розгубленості — «А що ж робити?» — заглядайте в складений заздалегідь список.

Сприймайте процес подолання професійного вигорання як своєрідний життєвий виклик, що здатний зміцнити вас і як особистість, і як професіонала. Внутрішні ресурси є в кожного. Тільки глибина залягання цього скарбу може відрізнятися. Тому уникайте порівняння своїх шляхів та швидкості виходу з кризи з результатами інших людей.

Фізіологічний рівень регуляції психофізичного стану (вплив на фізичне тіло):

−       тривалий і якісний сон (важливо провітрювати приміщення перед сном);

−       збалансоване, насичене вітамінами і мінералами харчування (особливо протистресовими вважаються мінерал магній і вітамін Е, який міститься у кукурудзі, моркві, ожині, горіхах, зернах соняшника, сої);

−       достатнє фізичне навантаження, заняття спортом, ранкова гімнастика, танці;

−       фітотерапія, гомеопатія (сприяє заспокоєнню чай з м’яти, настоянка з кореню валеріани; підвищує життєвий тонус настоянка елеутерококу, женьшеню, родіоли рожевої);

−       масаж (допоможе як класичний масаж, так і масаж біологічно активних точок на руках і ногах людини; корисно просто ходити босоніж по землі, або по насипаним у коробку камінчикам);

−       терапія кольором (зелений та синій колір допомагають заспокоїтись, червоний та жовтий надають енергію і бадьорість);

−       ароматерапія (запахи апельсину, бергамоту діють на нервову систему збуджуючи, з’являється відчуття приливу сил; запахи лаванди, анісу, шавлії діють заспокійливо, допомагають зняти нервове напруження);

−       дихальні вправи (заспокійливе з подовженим видихом дихання зменшує надлишкове збудження і нервове напруження; мобілізуюче дихання з збільшеним вдихом допомагає подолати в’ялість, сонливість);

−       баня і водні процедури (контрастний душ перед сном допоможе зняти втому дня, а зранку додасть бадьорості; взагалі, вода чудово змиває будь-який негатив).

Емоційно-вольова регуляція психофізичного стану (вплив на емоційний стан):

−       гумор (сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові; у відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості; гумор чудово «перезаряджає» негатив);

−       музика (найкраще сприяє гармонізації психоемоційного стану прослуховування класичної музики, хоча у малих дозах рок теж буває корисним, він допомагає вивільнитись від негативних емоцій);

−       спілкування з сім’єю, друзями;

−       заняття улюбленою справою, хобі (книжки, фільми, в’язання, садівництво, рибальство, туризм, тощо);

−       спілкування з природою (природа завжди дає людині відчуття приливу сил, відновлення енергії);

−       спілкування з тваринами;

−       медитації, візуалізації, аутотренінги  (існують цілеспрямовані, задані на певну тему візуалізації – уявно побувати у квітучому саду, відвідати улюблений куточок природи і т.д.).

Історія для натхнення.

Мета – активізація процесу самопізнання та самоактуалізації учасників.

Чи повна банка

Професор філософії, виступаючи перед своїми студентами, наповнив п’ятилітрову скляну банку камінцями, кожний з яких був не менше 3 см в діаметрі.

Потім запитав у студентів, чи повна банка.

Вони відповіли, що так, повна.

Тоді він відкрив банку консервованого горошку і висипав його у велику банку, а потім трохи потряс її. Звичайно, горошок зайняв порожній простір між камінням. Професор знову запитав у студентів, чи повна банка.

Вони знову відповіли: так, повна.

Тоді він узяв коробку, наповнену піском, і висипав його в банку. Звичайно, пісок повністю зайняв вільне місце.

Ще раз професор запитав, чи повна банка.

Йому відповіли: так, і цього разу однозначно – банка повна.

Тоді він витягнув з-під столу двохлітрову пляшку з водою і вилив її всю до останньої краплі в банку.

Студенти засміялися.

І професор сказав: – А зараз я хочу, щоб ви зрозуміли таке:

–        банка – це ваше життя;

–        каміння – це найважливіші речі, які мають найбільше значення у вашому житті, цінності вашого життя: сім’я, здоров’я, свої діти, хобі – все те, що необхідно, щоб ваше життя залишалося повним навіть у випадку, якщо все інше загубиться;

–        горошок – це речі, які стали важливими особисто для вас: робота, будинок, автомобіль, гроші і щось ще;

–        пісок – це всі інші дрібниці.

     Якщо спочатку наповнити банку піском, не залишиться місця, де могли б розміститися горошок і каміння. Так і в житті: якщо ви витрачаєте весь час і всю енергію на дрібниці, не залишається місця для найважливіших і цікавих справ.

Робіть те, що приносить вам щастя: грайтеся з вашими дітьми, проводьте час з супутниками життя, зустрічайтеся з друзями і цікавими людьми, читайте добрі книги, займайтеся улюбленою справою.

Ще буде час, щоб попрацювати, зайнятися прибиранням і т.д., і т.п.

Займайтеся, перш за все, камінням, тобто найважливішими речами в житті; визначте ваші пріоритети, решта – це тільки пісок.

Тоді студентка підняла руку і запитала:

–        А яке значення має вода?

–        Професор посміхнувся:

–        Я радий, що Ви запитали мене про це. Я зробив це, щоб показати вам: завжди буде ще й те, що привносить саме Життя!

Любіть себе!

 Будьте уважні до себе!

 Учіться планувати!

 Визнайте і прийміть обмеження!

 Розважайтесь!

 Навчіться говорити «ні»!

 Будьте позитивною особистістю!

 Регулярно робіть фізичні вправи!

Пізнавальний розвиток дошкільників

Батьки скаржаться, що дитина не слухається, бешкетує, ставить сотні запитань у найнесприятливіший момент і хоче самостійно зашнурувати черевики, коли вони запізнюються на роботу. Усе це необхідно дошкільнику для пізнавального розвитку Проведіть для батьків консультацію про особливості пізнавального розвитку дітей у період від трьох до шести років. Поясність, якої саме допомоги потребують їхня донька чи син у цей час. Розвиток пізнавальної активності дітей молодшого дошкільного віку Не обмежуйте пізнавальну активність трирічки. Заохочуйте дитину до дослідження предметів. Віддавайте в розпорядження дитині якнайбільше речей, матеріалів, з якими вона може робити все, що завгодно, — старі предмети домашнього вжитку, непотрібні речі, одяг, пластмасові пляшечки, обрізки паперу, тканини, природні матеріали тощо. Стежте за тим, щоб речі для вжитку, гри і дослідження були безпечні для дитини. Не залишайте без відповіді жодне запитання дитини. Відповідайте на запитання дитини не так докладно, як радісно, з ентузіазмом і задоволенням, щоб стимулювати прагнення дитини цікавитися й надалі. Пам’ятайте, що цікавість дитини не є проявом невихованості чи неслухняності. Підтримуйте бажання дитини пізнавати навколишню дійсність, заохочуйте її до цього. Використовуйте кожну нагоду, коли син чи донька виявляє своє здивування, пояснюйте невідому подію, де б ви не перебували, адже лише в такий спосіб пізнавальна потреба переросте в стійкий інтерес до довкілля. Стежте за тим, як дитина сприймає довкілля, нові предмети, чи відчуває позитивні емоції, радість від пізнання. Задовольняйте пізнавальні інтереси дитини: не обмежуйте її, а оберігайте і пояснюйте можливу небезпеку певних дій. Допоможіть дитині набути власний досвід під час взаємодії з дорослими, аби вона переконалася, що до ваших порад варто дослухатися. Адаптація дітей до умов закладу дошкільної освіти: консультація для батьків у молодшій групі Розвиток пізнавальної активності дітей середнього дошкільного віку Будьте терплячими до непосидючості чотирирічки. Станьте партнером дитини, старшим товаришем, співрозмовником, провідним джерелом отримання інформації. Не зупиняйте прояви допитливості фразами на кшталт: «Не сунь усюди свого носа», «Не кажи дурниць», «Сиди тут, і щоб я тебе не чув і не бачив». Розвивайте пізнавальні інтереси дитини, запитуючи, чого вона хоче досягнути, й допомагаючи їй у цьому. Розповідайте про предмет, явище, подію, які зацікавили її. Зауважте, що дошкільник запам’ятовує те, що його цікавить: слова, образи предметів. Це є основою в здобуванні знань. Перевіряйте, чи формуються пізнавальні інтереси дитини, як це відбувається, коли ви заохочуєте дитину поговорити, розв’язати завдання, пограти, полагодити чи виготовити річ разом з вами. Експериментуйте вдома із сином чи донькою, дитина цього віку вже може встановлювати зв’язки між зовнішніми й внутрішніми особливостями предметів. Створіть середовище для розвитку пізнавальних інтересів. Не будьте байдужими до інтересів дошкільника, а намагайтеся всіляко підтримати, поглибити і розширити їх. Запитуйте: «Чому ти так думаєш?», «Як ти про це дізнався?», «Чи потрібна тобі допомога?». Розвиток пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку Не засмучуйтеся й не впадайте у відчай, якщо діяльність дитини в цей період життя схожа на бешкетування. Спробуйте визначити, про що нове дитина хоче дізнатися, у чому саме потрібна ваша допомога. Підтримуйте бажання дитини виділити істотні ознаки певного предмета. Схвалюйте намагання дитини віднести предмет до тієї чи іншої категорії. Допомагайте дитині узагальнювати й робити висновки. Заохочуйте дошкільника самостійно знаходити розв’язання пізнавальної проблеми. Запевняйте дитину, що вона здатна подолати труднощі, розвивайте її вольові можливості. За потреби використовуйте власний приклад: «Я хотів дізнатися, довго шукав відповіді й урешті-решт — зрозумів». Допоможіть дитині повірити у свої розумові і вольові можливості: «Лише наполегливі здобувають перемогу». З’ясовуйте, що вона сама думає про певну ситуацію. Давайте дитині можливість самостійно оцінити власну діяльність. За нагоди дозволяйте доньці чи синові поспостерігати, порівняти, виділити, узагальнити, дослідити предмети вдома. Ненав’язливо, у спокійній родинній атмосфері пропонуйте дитині спільно розв’язувати певні завдання. Пам’ятайте, що завдання, над якими працює дошкільник, не мають бути простими, але й не занадто складними, — тоді діяльність принесе їй задоволення, радість від пізнання. Запевніть дитину у вашій цілковитій підтримці — і вона почуватиметься впевнено.

У ГРУПІ ДИТИНА-ПЕРЕСЕЛЕНЕЦЬ: ЯК ВИБУДУВАТИ ВЗАЄМОДІЮ ТА СТВОРИТИ БЕЗПЕЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

ЩО ЗРОБИТИ НАЙПЕРШЕ

Насамперед складіть первинний, базовий план роботи з дитиною-переселенцем. Бажано передбачити у ньому такі завдання:

  • поспостерігати за тим, як адаптується дитина;
  • виявити, із якими труднощами
  • розробити рекомендації для вихователів, вона стикається під час гри та інших видів діяльності;як працювати з такою дитиною.

Також можете виділити окремий час для того, щоб консультувати батьків дітей-переселенців, сформувати терапевтичні групи для взаємодії з дітьми–переселенцями та їхніми сім’ями. Для того щоб мати базу для подальшої роботи, виконуйте три дії.

Складіть приблизний план роботи із дитино-переселенцем. При цьому орієнтуйтеся на першочергове стратегічне завдання – корегувати поточний психологічний стан дитини й підвищувати її ресурсний стан.

 Підготуйте картотеку з простими іграми та вправами, які стануть у пригоді для роботи з дитино.-переселенцем.

Підготуйте спеціальний інструментарій для занять з дитиною-переселенцем, що враховуватиме її очікуваний психологічний профіль і допомагатиме адаптуватися, встановити контакт, знижувати тривожність, створювати відчуття безпеки.

ЯКІ ІГРИ  ЛІПШЕ ОБРАТИ

Для того щоб допомогти опрацювати емоційний досвід, підійдуть ігри, під час яких дитині-переселенцю не обов’язково озвучувати її проблеми. Також стануть у пригоді релаксаційні, групові ігри.

Іноді емоційний досвід дитини-переселенця настільки масштабний, що їй складно говорити. Тож для того, щоб допомогти дитині позбутися негативних емоцій, тривоги, використовуйте невербальні ігри, вправи та техніки арт-терапії. Приміром, можете запропонувати дитині помалювати, поліпити із пластиліну чи глини, зробити аплікацію чи колаж, виконати пантоміму тощо.

Страх, тривога, гнів можуть залишатися на тілесному рівні як затиски. Так, деяким дітям, які пережили травмівні події, властивий «рефлекс застигання»: вони ніби ціпеніють,застигають, у них стискаються щелепи, завмирає обличчя, затамовується подих. А тому підберіть до ігротеки ігри,що допоможуть розслабити м’язи та нормалізувати дихання.

Птаха

Дитина витягує руки в сторони, довільно бігає кімнатою, глибоко дихає і при цьому махає

руками, ніби птаха крилами.

Сніжинка

Під супровід заспокійливої музики дитина повільно кружляє кімнатою. Відтак неквапливо

присідає, прилягає на килимок на 2 – 3хв., уявляючи себе сніжинкою.

Включіть в ігротеку релаксаційні ігри – вони прості, приємні та зрозумілі дитині. Повторюйте такі ігри під час заняття кілька разів.

Різнокольорове дихання

Дитина уявляє, що вдихає повітря її найулюбленішого кольору, а видихає – того кольору, який

взагалі не любить. Як варіант, дитина старшого дошкільного віку може видихати негативні емоції

переживання, горе, вдихати  – спокій, щастя, радість, впевненість.