Арттерапія – це така форма психотерапії, яка доступна всім: і дітям, і зовсім дорослим. У її основі лежить творча діяльність, в першу чергу, малювання. Творчий процес є головним терапевтичним механізмом, що дозволяє в особливій символічній формі перебудувати конфліктну травмуючу ситуацію, знайти нову форму її вирішення. Через малюнок, гру, казку, арттерапія дає вихід внутрішнім конфліктам і сильним емоціям, допомагає зрозуміти власні відчуття і переживання, сприяє підвищенню самооцінки і, звичайно ж, допомагає в розвитку творчих здібностей. Крім того, активна творча діяльність сприяє розслабленню і зняттю напруги. Психолог не ставить за мету навчити дитину малювати, основне завдання арттерапії полягає в розвитку самовираження і самопізнання людини через творчість і в підвищенні його адаптаційних здібностей. Заняття проходять в межах психоаналітичного напряму, використовуються прийоми ігрової і пісочної терапії. Дитині пропонується вільний вибір творчого матеріалу (фарби, крейда, кольорові олівці, пластилін, глина, клей) і виду діяльності. Тривалість сесії 50 хвилин.
Не дивлячись на простоту і доступність методу це глибока і серйозна форма психотерапії, що має свої показання, до яких відносяться:
-неврози
-підвищена тривожність,
-страхи
-низька самооцінка
-труднощі взаємин з тими, що оточують
-депресії
-стресові ситуації .
Метод sandplay (дослівно — пісочна гра). Він є представником незвичайної техніки аналітичного процесу, під час якої дитина (а інколи і дорослий) будує власний світ в мініатюрі з піску і невеликих фігурок. Це метод, що має за собою цікаве минуле, сталі основи теорії і техніки в сьогоденні і, сподіваємося, перспективне майбутнє.  Дитина виражає на піску те, що спонтанно виникає протягом заняття. В процесі роботи, дитина може змішувати пісок з водою, якщо їй необхідно сформувати горби, гори, або створити різні вологі ландшафти, наприклад, болото. Крім того, в роботі використовується безліч мініатюрних фігур: людей, тварин, дерев, будівель, автомобілів, мостів, релігійних символів, і ще багато іншого. Така безліч фігур і матеріалів необхідна для того, щоб дати дитині стимул-реакцію створювати власний світ. Пісок – незвичайно приємний матеріал: коли ми занурюємо руки в сухий пісок, з’являється щось схоже на брижі на воді. Ми можемо також переносити пісок, створювати тонкі форми, вітер і пісок в сукупності викликають образи пустелі. Змішаний з водою, пісок стає темнішим і набуває якостей землі. Пісок стає стійким і йому можна надати форму. Так ми можемо створювати ландшафти або тривимірні структури всіх видів. Можна сказати, що дитині на годину надається невідомий всесвіт, усередині якого вона може створювати свій індивідуальний світ. Дитина не може розповісти нам про свої складнощі як дорослий, але вона може зробити це за допомогою пісочних картин.  Цей метод можна використовувати в роботі з дітьми від трьох років (а також, як один з етапів в роботі з підлітками і дорослими), з наступним спектром проблем:
– різні форми порушень поведінки
– складнощі у взаєминах з дорослими (батьками, вихователями, вчителями) і однолітками
– психосоматичні захворювання
– підвищена тривожність, страхи
– складнощі, пов’язані із змінами у родинні(розлучення, поява молодшої дитини, і так далі) і в соціальній ситуаціях (дитячий садок, школа)
– неврози
Казкотерапія
Однією з провідних потреб, як у дорослих, так і у дітей – є відчуття безпеки. І, якщо ми, дорослі, вже маємо якесь уявлення про світ, в якому ми живемо, то для наших дітей все навколишнє сприймається чимось великим і незрозумілим. І в той же час так хочеться дізнатися про те, що собою являє цей світ? Що тут роблять? А що можу робити я? А що краще не робити?
І в дбайливих батьків виникає питання: як пояснити це все малюкові, як познайомити зі світом, в якому він живе? Та ще так, щоб це було зрозуміло дитині. Адже ми, дорослі, пізнаємо навколишній світ розумом, а дітки пізнають світ емоційно. Тому так важливо збагачувати і зміцнювати внутрішній світ красивими добрими образами.
І в цьому цікавому пізнанні нашими кращими помічниками будуть казки. Адже переказ казкових історій – це найдавніший прийом передачі досвіду і знань молодому поколінню.
Порівняно недавно в психології виділився метод під назвою Казкотерапія – або – лікування казкою.
Мова казок яскрава, барвиста і тому дуже близька дітям. І якщо ми хочемо щось пояснити дитині – потрібно розмовляти на його мові – мові образів і фантазій.
Через казку, минаючи батьківські нотації і настанови, дитина отримує важливу для себе інформацію про закони життя: про добро і зло, про те, як навчитися дружити; як потрібно поводитися; як стати сильним і сміливим; як долати свої страхи і набувати друзів; як знайти вихід з будь-якій життєвій ситуації; до чого може привести який-небудь вчинок та багато іншого.
Казки закладають цінності добра, миру, любові; розвивають творче мислення та кмітливість, уміння самостійно приймати рішення і знаходити сили всередині себе.
Спеціально підібрана казка допоможе вирішити моральну чи емоційну проблему, скорегувати небажану поведінку, позбутися страхів і внутрішніх переживань.
Наприклад, перед тим, як йти з дитиною в лікарню – можна взяти іграшки і за допомогою їх розповісти своєму малюкові історію про маленького ведмедика, який зі своєю мамою-ведмедицею ходив в таке місце, яке називається лікарня. А в лікарні він познайомився з лікарем, який носить білий халат і дивиться, чи не болить у дітей горлечко або голова. А якщо щось болить – то доктор зробить укол, а потім покладе на те місце ватку – і відразу все мине. Після відвідування лікаря мама-ведмедиця хвалить свого маленького ведмедика за те, що він такий сміливий – не злякався уколів. Тобто потрібно розіграти очікувану ситуацію прийому у лікаря – це знизить тривожність вашого малюка і допоможе вам спокійніше пройти різні процедури.
І, як підсумок: за допомогою казки дитина накопичує певний «багаж знань», який буде йому необхідний у будь-якій життєвій ситуації.
Тому, дорогі батьки, розповідайте дітям гарні казки, програвайте їх разом з дитиною, обговорюйте з ним поведінку героїв і їхні почуття. Давайте можливість малюкові самому роздумувати і приходити до певного висновку.
А якщо ваша дитинка ще маленька – розповідайте казки, головне – робіть це емоційно і з задоволенням!