Питання розвитку духовного потенціалу особистості дитини дошкільного віку на сьогодні є ціннісно пріоритетним. Воно актуалізовано потребами часу, так як на наших очах виростає покоління молодих людей, позбавлених почуття національної гідності, гордості, якому насаджується безкультур’я, деградується мораль, честь, справедливість та меркантилізм. Ці проблеми є серйозними загрозами національної безпеки України. Тому так актуальне питання патріотичного виховання особистості.
Оскільки духовний потенціал особистості вивчається через її духовні потреби і цінності (інтелектуальні, моральні, естетичні), емоційну культуру, моральні та естетичні ідеали, світогляд, здатність до творчості, основні шляхи його формування у дошкільному дитинстві тісно пов’язані із соціально-моральним, емоційно-ціннісним, пізнавальним, художньо-естетичним розвитком дитини.
Враховуючи вимоги часу, запити суспільства, духовний розвиток особистості важливо здійснювати на засадах патріотизму та толерантного ставлення до людей різних національностей, а це можна зробити через активізацію емоційної сфери дошкільника на основі широкої поінформованості про історію, традиції, культуру рідної країни. Академік АПН України, директор Інституту проблем виховання І. Бех вказував «Всі соціальні інституції, причетні до процесу виховання в широкому розумінні цього слова, мають орієнтуватися на поетапно-часову специфіку морально-духовного зростання людини» .
Виховання патріотизму – важлива складова освітнього закладу. У процесі розвитку, навчання та виховання у дітей формуються патріотичні погляди і переконання . У Концепції дошкільного виховання в Україні (1993) зазначено, що провідними засадами діяльності сучасного національного дошкільного закладу мають бути національна психологія, культура та історія, а також загальнолюдські духовні надбання.
Аналіз сучасних досліджень в галузі патріотичного виховання дітей дошкільного віку висвітлено в роботах таких науковців: Л. Артемової, А. Богуш, А. Виноградової, Т. Поніманської та ін. Дані роботи свідчать про інтенсивні пошуки вчених і практиків щодо оновлення змісту освіти й виховання дітей, оптимального розвитку дітей в сім’ї та в дошкільному закладі. У багатьох дослідженнях пріоритетними є особливість дитини та обґрунтування умов її розвитку. Науковці стверджують, що у дошкільний період життя дитини формуються патріотичні почуття. Василь Сухомлинський писав: «Патріотизм – це, образно кажучи, сплав почуття й думки, осягнення святині – Батьківщини, не тільки розумом, а й передусім серцем. Патріотизм починається з колиски» .
Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на інтересі найближчого соціального, природного і культурного довкілля (сім’ї, батьківського дому, рідного міста, села, країни, традицій, звичаїв свого народу). Любов до рідної землі народжується тоді, коли широко розплющені оченята побачили схилену над колискою, усміхнену матусю, або коли ласкавий промінчик сонця торкнувся щоки, або коли вперше побачив, як зазеленіло дерево, розквітли квіти у саду… Дитина набирається вражень та знань про навколишнє, про близьких людей, про свою малу Батьківщину, які залишають у її душі незабутні спогади на все життя.
Як зазначав В.О. Сухомлинський, почуття господаря власної землі – найважливіше патріотичне почуття, яке потрібно стверджувати в юних серцях. Справжнім патріотом стане той, для кого в роки дитинства, доля окремої суспільної істоти також важлива, як і глибинне особисте: іграшка, улюблена книжка».
Отже, любов до Батьківщини починається до своєї малої Батьківщини – місця де людина народилася.
У цьому зв’язку, величезного значення набуває визначення мети, завдань змісту та засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку. Це відображено у завданнях чинних програм. Узагальнимо їх.
Формування любові до рідного краю ( причетності до рідного дому,сім’ї, міста);
Дати доступні знання про країну: географічні (природні багатства); економічні (промисловість); культурні
(відомі історичні особи, видатні пам’ятки, розвиток мистецтва);
Розширювати знання про державні символи країни: прапор, герб, гімн;
Ознайомити з народними символами України;
Ознайомити з портретом чинного президента, його ім’ям. Дати знання про його головні повноваження;
Дати уявлення про столицю та інші великі міста країни.
Ознайомити з картою України, вчити знаходити свій населений пункт;
Розширювати уявлення про рідне місто;
Дати уявлення про державні свята: День незалежності; День Конституції:
Спонукати до прояву патріотизму в різних життєвих ситуаціях.
Витоки позитивного ставлення до світу закладаються на основі виховання любові, поваги до найрідніших людей (мама, тато, бабусі, дідусі, брати, сестри), усвідомлення тісних взаємозв’язків між поколіннями. Біля родинного вогнища будуть особливо проникливо звучати шевченківське слово, народна пісня, спогади старих про історію сім’ї, що супроводжується розгляданням родинних реліквій. Варто звертати увагу на формування у дошкільників дієвих емпатійних проявів по відношенню до близьких, адже мало розуміти, що таке доброта, турбота, вдячність, взаємодопомога, чуйність, відданість, потрібно виявляти ці почуття у повсякденні, цінувати членів своєї сім’ї та теплоту рідної домівки. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання. Чим більше збагачується такими цінностями досвід дитини, тим значніше авторитет дорослих, які , на думку дитини, відповідають моральним критеріям. Цікавою і корисною для дошкільників є інформація про людей, які прославили нашу країну – художників, композиторів, письменників, винахідників, вчених, мандрівників, філософів, лікарів, спортсменів. Характерними особливостями українського народу є творчі здібності, вмілість, пісенність, гостинність, доброзичливість, чутливість, миролюбність, творчість, вміння захищати свою Батьківщину.
Традиційно у формуванні почуття патріотизму основний зміст складає народознавчий аспект: звичаї, традиції, побут, ремесла – все це важливо, але відірвано від щоденної життєвої практики.
Євробачення, війна, вибори, будівництво нового мікрорайону, відкриття нового парку, мосту, чи новий аеробус в місті – це реалії, що оточують дитину і про все вона чує від батьків, спостерігає на власні очі, або з екрана телевізора. Саме це країна, у якій вона живе.
Формування основ патріотизму в дошкільнят здійснюється з поступовим розширенням змісту від мікросередовища до макросередовища (місцевості у якій живуть діти до держави).
Оновлення змістовного аспекту патріотичного виховання, потребує нових форм та методів роботи.
Актуальними залишаються традиційні методи:
Екскурсії рідним містом до історичних пам’яток;
Розповідь вихователя;
Розглядання картин, фотографій ;
Бесіди з цікавими людьми;
Читання та інсценування творів художньої літератури;
Слухання та виконання народних пісень;
Спільні з родинами виховні заходи (День сім’ї, Свято бабусь);
Державні свята;
Ігри народні та дидактичні;
Написання колективних листів з листівками та малюнками у зону АТО.
Поряд з переліченими варто використовувати сучасні методи:
Проектування;
Онлайн – екскурсії визначними місцями України;
Перегляд мультимедійних презентацій;
Відео фрагментів;
Онлайн – листування (за принципом складання колективного листа).
Слід зазначити, що використання мультимедійних презентацій стимулює та підтримує інтерес, створює ефект присутності, дає можливість наблизити об’єкт до дітей , занурити в певне середовище. Презентації використовуємо статистичні – де вихователь-озвучує картинку, мультимедійні де використовується звук, відео.
(Сьогодні бачили в середній групі). Тематику використовуємо різноманітну: «Наше місто», «Український посуд», «Хвала рукам, що пахнуть хлібом», «Давня українська оселя», «Мандруємо Україною» і т. д.
Проектування дає змогу активізувати пізнавальну й творчу діяльність, а також залучити до взаємодії родини. Так під час реалізації проекту «Виховуємо маленьких патріотів діти ознайомилися ландшафтами України, малювали народну та державну символіку України, вивчили прислів’я та приказки про Україну, народні пісні.
Завжди пам’ятаємо: у формуванні основ патріотизму велику роль відіграє рідна мова, бажання нею розмовляти, тому щоденній практиці послуговуємося українською мовою та всіляко заохочуємо дітей до спілкування нею використовуючи на заняттях і в повсякденні народні пісні та приказки.
У патріотичному вихованні використовуємо дидактичні та народні ігри. Низку патріотичних ігор, які ми використовуємо у своїй роботі розроблено Аллою Кишинською, а знайти їх можна в журналі «Палітра педагога» №4,2017р.Це ігри спрямовані на закріплення і активізацію уявлень про доступні дітям економічні, політичні, географічні особливості України «Відомі Українці», «За що я люблю Україну»,
Ігри на закріплення символіки «Відгадай символ», «Збудуй хату», ігри на закріплення знань про культурний спадок «Виставка вишиванок», «Продовж прислів’я». Ігри спрямовані на виховання любові до рідного краю: «Якби я був президентом», «За що я люблю Україну».
Традиційним в нашому дошкільному закладі стало залучення дітей до підготовки і відзначення свят народного календаря, які пробуджують у них любов до рідної землі, повагу до людей праці, інтерес до історії своєї країни. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів’я, приказки, ігри, загадки тощо), розширюючи уявлення про народні промисли (петриківський розпис, яворівська іграшка), діти поступово отримують цілісне уявлення про втілену в художній і предметній творчості своєрідність українського народу. Цікаво, нетрадиційно проходять свята: «Осіння ярмарка», «Козацькі забави»,«Андріївські вечорниці», «Різдвяна зірка», «Великий Кобзар», «Великодний кошик». Важливе виховне значення мають конкурси малюнків, поробок, написання колективного листа для воїнів АТО.
Саме від педагогів дошкілля, залежить, яким буде майбутнє покоління українців, а відтак у якій державі ми житимемо. Якщо ми виховаємо гідного громадянина, освіченого і толерантного, тоді Україна буде єдиною і справді незалежною.