Архів за місяць: Січень 2020

«Здоров’я дитини  –  багатство родини»

                                                  Заняття в басейні
Заняття в басейні проводяться підгрупами. Число дітей не перевищує 12 осіб. Група формується за віком і фізичної підготовленості. Завданням мінімум є ознайомлення дітей з водою, звикання до неї, завдання максимум – оволодіння основними видами плавання.
Заняття з плавання складається з трьох частин:
1. Підготовча частина проходить на суші і являє собою набір спеціальних фізичних вправ.
2. Основна частина проводиться у воді, де діти виконують різні вправи, грають в водні ігри.
3. Заключна частина, як правило, найулюбленіша дітьми – вільне плавання.
Всі заняття з дітьми проходять в ігровій формі. На занятті ваша дитина разом з інструктором з плавання відправляється в захоплюючу подорож у світ гри, фантазії, здоров’я.
Основні правила відвідування басейну в дитячому садку
При підготовці до заняття з плавання діти роздягаються в своїй роздягальні до нижньої білизни, надягають поверх нього свій халат, на ноги-шкарпетки і тапочки, беруть свої речі для купання і йдуть в басейн.
Перед початком занять дітям пропонується відвідати туалет. Потім вихованці ретельно миються під душем, після чого заходять в приміщення з чашею басейну.
Вийшовши з басейну після заняття, діти приймають душ, ретельно витираються рушником, сушать волосся.
У нашому дитячому садку заняття в басейні організовані таким чином, що діти всіх вікових груп встигають погуляти. Після заняття плаванням, відповідно до режиму дня, дітей годують обідом і укладають спати.

Аквааеробіка
Однією з особливостей дитячої аквааеробіки є виконання вправ у вертикальному і горизонтальному положенні тіла на дрібній і глибокій воді під музику. При цих вправах працюють всі м’язи тіла дитини, що сприяє рухливості в суглобах і гармонійному розвитку мускулатури.
Велика значення аквааеробіки в дитячому садку,адже воно активізує діяльність органів,покращує шкіряне дихання і очищає шкіру.
Заняття аквааеробікою допомагає розвинути гручкість,спритність і витривалість.
Аквааеробіка для дошкільнят наступним чином впливає на дитячий організм:
– усуває підвищену дратівливість і збудливість;
– гармонійно розвиває м’язи ніг, спини, живота, грудей, рук;
– попереджає сколіоз.

Користь від занять плаванням
Плавання – унікальний вид спорту, корисний як для дорослих, так і для дітей. Плавання дозволяє не тільки зміцнити здоров’я, а й покращити зовнішній вигляд.

Воно позитивно впливає на основні показники фізичного розвитку диини: ріст, вагу, зміцення серцево-судинної й нервової системи, розвиток дихального апарату та м’язової системи. Плавання також є прекрасним засобом профілактики та виправлення порушень постави, сколіозів, плоскостопості.
Психологами встанослено, що заняття плаванням розвивають такі риси особливості, як цілеспрямованість, наполегливість, самостійність, рішучість, сміливість, дисциплінованість, уміння співпрацювати в колективі. Саме тому плавання сприятливо впливає не тільки на фізичний розвиток дитини, а й на формування її особливості.

 

Навчання дiтей читання за методикою Миколи Зайцева

Як обрати методику? Починаючи навчати дитину читання, слід дотримуватися деяких принципів.
По-перше, не треба встановлювати термінів, коли ви навчите дитину читати. Не дивіться на інших дітей. У кожного малюка свій темп засвоєння тієї чи іншої навички.
По-друге, для чого ви хочете навчити дитину читати. Мета, керуючись якою ви будете вчити дитину читати, може бути цілком іншою, скажімо, це розвиток мислення і мовлення, розширення словникового запасу, розвиток логіки, і нарешті – підготовка до школи.
Результативність методу М. Зайцева висока. Порівняно з традиційною методикою, діти значно швидше оволодівають читанням, не роблять помилок, очищають звуковимову.
Що таке кубики Зайцева? Це систематизоване розміщення на кубиках усіх можливих в українській мові складів. Склад за Зайцевим як одиниця слова може складатися з однієї, двох, трьох, чотирьох і більше букв і тому має велику кількість моделей: я, є, і, а – 1 буква, один склад; ти, ви – 2 букви, 1 склад; вас, три – 3 букви, 2 склади. За методом М. Зайцева навчання відбувається не через звуки, а через склади. Головний принцип методу – усі кубики мають подаватися одночасно!
Перш, ніж розпочати навчати дітей читати за методикою М.О.Зайцева потрібно ознайомитись з спеціалізованою літературою, необхідним дидактичним матеріалом (кубиками, таблицями, складовими картками).
Розпочинати навчати дітей читання за методикою Миколи Зайцева можна починати з 2-х років. На цих заняттях відбуватися все повинно зовсім інакше. Це гра. А гра для дітей – справа життя, праця для дитини, в грі вона здібна сприймати найсерйозніші ідеї, і якщо її цікаво – вона не стомлюється. Гра на заняттях за методикою Зайцева мобілізує можливості, ініціативу, вчить спілкуватися. Без вибору, пошуку, боротьби – гри не існує. Якщо гра цікава, рухлива, змінюється – енергія дитини невичерпна. Навчаючи дітей читанню потрібно дотримуватись «золотих правил Зайцева».
1. Ніякої термінології, поки діти не засвоять весь матеріал. Бо термін порушує закон дидактики: від конкретного до узагальнюючого.
2. Не використовувати схему слова, бо для навчання читання вона не дає позитивних результатів.
3. Слова вимовляються чітко, так як ми пишемо, а не чуємо.
4. При роботі з дітьми враховувати індивідуальні особливості і темп розвитку кожної дитини.
5. Щоденна «порція навчання» не повинна перевищувати 10-15 хвилин.
6. Допомагати дітям активно спілкуватися, дискутувати, прищеплювати необхідні для успішного навчання навички.
7. Дорослим потрібно під час ігор створювати і підтримувати атмосферу доброзичливості, щирості поваги до особистості дитини.
Враховуючи характерні особливості кожного періоду дитинства, поділяємо навчання дітей на три етапи:
1 етап: ознайомлення з кубиками і таблицями.
2 етап: ознайомлення з складовими картками, читання слів.
3 етап: читання речень, невеликих текстів.
Розпочинати потрібно роботу з ознайомлення дошкільників з кубиками. Найважливіше кубики презентувати. Потрібне перше ознайомлення. Воно має бути таким, щоб відчути момент інтересу, зацікавити дітей.

Перші кроки гри-навчання

– Діти подивіться яка гарна корзинка потрапила до нас. А що ж там?
– Кубики! Ці кубики не прості, а чарівні. З їх допомогою можна прочитати багато слів: і ваші імена, і назви казок, і назви звірів і багато іншого.
– Хочете навчитися читати? Давайте ближче познайомимося з кубиками. Діти, візьміть в руки кубик. Подивіться на нього. Кожен кубик має своє ім.`я . ось у Володі кубик має ім.`я Т, а прізвище його Т-ТА-ТЕ-ТИ-ТО-ТУ (дитина тримає кубик, дорослий озвучує його). Так озвучуються всі кубики.
– А зараз ми пограємося у гру «Прогулянка в лісі». На підлозі розкладені кубики. В центрі кола сидить Зайчик. Діти йдуть по колу, тримаючись за руки та промовляючи:
Ми по лісу йшли-йшли,
Кубик гарний там знайшли,
А який? Ми вам розкажем
Й Зайчику його покажем.
Діти зупиняються. Кожен бере собі кубик. По черзі називають його «ім`я» та «прізвище». Гра повторюється декілька разів.
Окрім кубиків у нас є чарівна таблиця. В ній ховаються хатинки цих кубиків. Ї дуже легко відшукати, якщо ви будите уважні. Гра «Знайди хатинку». Діти беруть кубика і з допомогою доросло га шукають йому хатинку.
– Діти, а ще ця таблиця дуже любить коли дітки співають їй пісеньку. Пісенька:
«Б-БА-БЕ-БИ-БО-БУ-БЯ-БЄ-БІ-БЮ»
«П-ПА-ПЕ-ПИ-ПО-ПУ-ПЯ-ПЄ-ПІ-ПЮ» і т.д..
Діти співають і одночасно в ритм плескають в долоні.
Досвід багаторічної роботи дошкільного навчальногоз навчання дітей читання за методикою Миколи Зайцева був узагальнений в парціальній програмі «Навчання читанню дітей старшого дошкільного віку за методикою Миколи Зайцева», авторами якої є Семизорова В.В. методист НМЦ, Щербак В.П. завідувач ДНЗ №3 «Веселка», Кірюшкіна О.І. вихователь-методист ДНЗ №3 «Веселка». Програма була схвалена науково-методичною радою Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів та рекомендована до використання у навчально-виховному процесі дошкільних навчальних закладів Київської області.
Мета програми: орієнтувати дошкільників на опанування складовим аналітико-синтетичним способом навчання читання; викликати інтерес до читання, використовуючи найефективніші способи навчання дітей через знайомство з кубиками Зайцева, таблицями, складовими картками; максимально розвивати у дітей пам’ять, інтуїцію, творчі здібності, прагнення до швидкого просування вперед.

Завдання програми :
■ створити стимулююче навчальне середовище наповнене незвичайно цікавими предметами, для проведення поглибленої роботи з навчання дітей читання за авторською методикою М.О. Зайцева;
■ ознайомлення з методами та прийомами моделювання та трансформування ігрових завдань за допомогою розвивальних посібників Зайцева, використовуючи моторно – тактильну пам’ять;
■ формувати у дітей грамотність через використання різноманітних ігор з кубиками, таблицями, складовими картками, активізуючи внутрішню мотивацію до опанування читанням;
■ розвивати комунікативну компетентність, здатність користуватися рідною мовою, як засобом мовленнєвої взаємодії в спілкуванні з дорослими та однолітками;
■ навчати дітей читанню через фонетично закінчені одиниці інформації (склади), складати речення, «писати»;
■ розвивати слухову увагу, фонематичне сприймання; формувати вміння диференціювати у самостійному мовленні звуки, схожі за артикуляцією та звучанням;
■ розвивати активну пізнавальну діяльність, невербальне мислення, пам’ять, увагу, зоровий гнозис.

Зміст програми:
■ ознайомлення з кубиками і таблицями;
■ читання слів, складових карток;
■ читання речень та коротких текстів.

Мета, завдання, зміст програми реалізується під час організованої навчально-пізнавальної діяльності з дітьми, індивідуальних, групових занять, роботи гуртків та в повсякденному житті.

Програмовий матеріал розподіляється на кожну вікову групу, з орієнтованою тематикою занять та у відповідності до посібника «Вчимося читати за методикою М.О. Зайцева».
Розпочинати заняття слід з другого півріччя середньої групи один раз на тиждень ( одна година). Загальна кількість занять в середній групі – 18 ( 18 годин). В старшій групі матеріал розрахований на 36 годин ( одне заняття раз на тиждень).
У програмі подані зразки конспектів занять, які допоможуть педагогам найбільш складні заняття перетворити на гру й задоволення.

“Формування системи знань у дошкiльникiв про патрiотичне виховання”

   Питання розвитку духовного потенціалу особистості дитини дошкільного віку на сьогодні є ціннісно пріоритетним. Воно актуалізовано потребами часу, так як на наших очах виростає покоління молодих людей, позбавлених почуття національної гідності, гордості, якому насаджується безкультур’я, деградується мораль, честь, справедливість та меркантилізм. Ці проблеми є серйозними загрозами національної безпеки України. Тому так актуальне питання патріотичного виховання особистості.
   Оскільки духовний потенціал особистості вивчається через її духовні потреби і цінності (інтелектуальні, моральні, естетичні), емоційну культуру, моральні та естетичні ідеали, світогляд, здатність до творчості, основні шляхи його формування у дошкільному дитинстві тісно пов’язані із соціально-моральним, емоційно-ціннісним, пізнавальним, художньо-естетичним розвитком дитини.
   Враховуючи вимоги часу, запити суспільства, духовний розвиток особистості важливо здійснювати на засадах патріотизму та толерантного ставлення до людей різних національностей, а це можна зробити через активізацію емоційної сфери дошкільника на основі широкої поінформованості про історію, традиції, культуру рідної країни. Академік АПН України, директор Інституту проблем виховання І. Бех вказував «Всі соціальні інституції, причетні до процесу виховання в широкому розумінні цього слова, мають орієнтуватися на поетапно-часову специфіку морально-духовного зростання людини» .
   Виховання патріотизму – важлива складова освітнього закладу. У процесі розвитку, навчання та виховання у дітей формуються патріотичні погляди і переконання . У Концепції дошкільного виховання в Україні (1993) зазначено, що провідними засадами діяльності сучасного національного дошкільного закладу мають бути національна психологія, культура та історія, а також загальнолюдські духовні надбання.
   Аналіз сучасних досліджень в галузі патріотичного виховання дітей дошкільного віку висвітлено в роботах таких науковців: Л. Артемової, А. Богуш, А. Виноградової, Т. Поніманської та ін. Дані роботи свідчать про інтенсивні пошуки вчених і практиків щодо оновлення змісту освіти й виховання дітей, оптимального розвитку дітей в сім’ї та в дошкільному закладі. У багатьох дослідженнях пріоритетними є особливість дитини та обґрунтування умов її розвитку. Науковці стверджують, що у дошкільний період життя дитини формуються патріотичні почуття. Василь Сухомлинський писав: «Патріотизм – це, образно кажучи, сплав почуття й думки, осягнення святині – Батьківщини, не тільки розумом, а й передусім серцем. Патріотизм починається з колиски» .
   Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на інтересі найближчого соціального, природного і культурного довкілля (сім’ї, батьківського дому, рідного міста, села, країни, традицій, звичаїв свого народу). Любов до рідної землі народжується тоді, коли широко розплющені оченята побачили схилену над колискою, усміхнену матусю, або коли ласкавий промінчик сонця торкнувся щоки, або коли вперше побачив, як зазеленіло дерево, розквітли квіти у саду… Дитина набирається вражень та знань про навколишнє, про близьких людей, про свою малу Батьківщину, які залишають у її душі незабутні спогади на все життя.
   Як зазначав В.О. Сухомлинський, почуття господаря власної землі – найважливіше патріотичне почуття, яке потрібно стверджувати в юних серцях. Справжнім патріотом стане той, для кого в роки дитинства, доля окремої суспільної істоти також важлива, як і глибинне особисте: іграшка, улюблена книжка».
   Отже, любов до Батьківщини починається до своєї малої Батьківщини – місця де людина народилася.

У цьому зв’язку, величезного значення набуває визначення мети, завдань змісту та засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку. Це відображено у завданнях чинних програм. Узагальнимо їх.
Формування любові до рідного краю ( причетності до рідного дому,сім’ї, міста);
Дати доступні знання про країну: географічні (природні багатства); економічні (промисловість); культурні

(відомі історичні особи, видатні пам’ятки, розвиток мистецтва);
Розширювати знання про державні символи країни: прапор, герб, гімн;
Ознайомити з народними символами України;
Ознайомити з портретом чинного президента, його ім’ям. Дати знання про його головні повноваження;
Дати уявлення про столицю та інші великі міста країни.
Ознайомити з картою України, вчити знаходити свій населений пункт;
Розширювати уявлення про рідне місто;
Дати уявлення про державні свята: День незалежності; День Конституції:
Спонукати до прояву патріотизму в різних життєвих ситуаціях.
Витоки позитивного ставлення до світу закладаються на основі виховання любові, поваги до найрідніших людей (мама, тато, бабусі, дідусі, брати, сестри), усвідомлення тісних взаємозв’язків між поколіннями. Біля родинного вогнища будуть особливо проникливо звучати шевченківське слово, народна пісня, спогади старих про історію сім’ї, що супроводжується розгляданням родинних реліквій. Варто звертати увагу на формування у дошкільників дієвих емпатійних проявів по відношенню до близьких, адже мало розуміти, що таке доброта, турбота, вдячність, взаємодопомога, чуйність, відданість, потрібно виявляти ці почуття у повсякденні, цінувати членів своєї сім’ї та теплоту рідної домівки. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання. Чим більше збагачується такими цінностями досвід дитини, тим значніше авторитет дорослих, які , на думку дитини, відповідають моральним критеріям. Цікавою і корисною для дошкільників є інформація про людей, які прославили нашу країну – художників, композиторів, письменників, винахідників, вчених, мандрівників, філософів, лікарів, спортсменів. Характерними особливостями українського народу є творчі здібності, вмілість, пісенність, гостинність, доброзичливість, чутливість, миролюбність, творчість, вміння захищати свою Батьківщину.
Традиційно у формуванні почуття патріотизму основний зміст складає народознавчий аспект: звичаї, традиції, побут, ремесла – все це важливо, але відірвано від щоденної життєвої практики.
Євробачення, війна, вибори, будівництво нового мікрорайону, відкриття нового парку, мосту, чи новий аеробус в місті – це реалії, що оточують дитину і про все вона чує від батьків, спостерігає на власні очі, або з екрана телевізора. Саме це країна, у якій вона живе.
Формування основ патріотизму в дошкільнят здійснюється з поступовим розширенням змісту від мікросередовища до макросередовища (місцевості у якій живуть діти до держави).
Оновлення змістовного аспекту патріотичного виховання, потребує нових форм та методів роботи.
Актуальними залишаються традиційні методи:
Екскурсії рідним містом до історичних пам’яток;
Розповідь вихователя;
Розглядання картин, фотографій ;
Бесіди з цікавими людьми;
Читання та інсценування творів художньої літератури;
Слухання та виконання народних пісень;
Спільні з родинами виховні заходи (День сім’ї, Свято бабусь);
Державні свята;
Ігри народні та дидактичні;
Написання колективних листів з листівками та малюнками у зону АТО.
Поряд з переліченими варто використовувати сучасні методи:
Проектування;
Онлайн – екскурсії визначними місцями України;
Перегляд мультимедійних презентацій;
Відео фрагментів;
Онлайн – листування (за принципом складання колективного листа).
Слід зазначити, що використання мультимедійних презентацій стимулює та підтримує інтерес, створює ефект присутності, дає можливість наблизити об’єкт до дітей , занурити в певне середовище. Презентації використовуємо статистичні – де вихователь-озвучує картинку, мультимедійні де використовується звук, відео.
(Сьогодні бачили в середній групі). Тематику використовуємо різноманітну: «Наше місто», «Український посуд», «Хвала рукам, що пахнуть хлібом», «Давня українська оселя», «Мандруємо Україною» і т. д.
Проектування дає змогу активізувати пізнавальну й творчу діяльність, а також залучити до взаємодії родини. Так під час реалізації проекту «Виховуємо маленьких патріотів діти ознайомилися ландшафтами України, малювали народну та державну символіку України, вивчили прислів’я та приказки про Україну, народні пісні.
Завжди пам’ятаємо: у формуванні основ патріотизму велику роль відіграє рідна мова, бажання нею розмовляти, тому щоденній практиці послуговуємося українською мовою та всіляко заохочуємо дітей до спілкування нею використовуючи на заняттях і в повсякденні народні пісні та приказки.
У патріотичному вихованні використовуємо дидактичні та народні ігри. Низку патріотичних ігор, які ми використовуємо у своїй роботі розроблено Аллою Кишинською, а знайти їх можна в журналі «Палітра педагога» №4,2017р.Це ігри спрямовані на закріплення і активізацію уявлень про доступні дітям економічні, політичні, географічні особливості України «Відомі Українці», «За що я люблю Україну»,
Ігри на закріплення символіки «Відгадай символ», «Збудуй хату», ігри на закріплення знань про культурний спадок «Виставка вишиванок», «Продовж прислів’я». Ігри спрямовані на виховання любові до рідного краю: «Якби я був президентом», «За що я люблю Україну».
Традиційним в нашому дошкільному закладі стало залучення дітей до підготовки і відзначення свят народного календаря, які пробуджують у них любов до рідної землі, повагу до людей праці, інтерес до історії своєї країни. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів’я, приказки, ігри, загадки тощо), розширюючи уявлення про народні промисли (петриківський розпис, яворівська іграшка), діти поступово отримують цілісне уявлення про втілену в художній і предметній творчості своєрідність українського народу. Цікаво, нетрадиційно проходять свята: «Осіння ярмарка», «Козацькі забави»,«Андріївські вечорниці», «Різдвяна зірка», «Великий Кобзар», «Великодний кошик». Важливе виховне значення мають конкурси малюнків, поробок, написання колективного листа для воїнів АТО.
Саме від педагогів дошкілля, залежить, яким буде майбутнє покоління українців, а відтак у якій державі ми житимемо. Якщо ми виховаємо гідного громадянина, освіченого і толерантного, тоді Україна буде єдиною і справді незалежною.