Сьогодні у нас свято Стрітення. В народі його вважають святом зустрічі зими з весною. У лютому, кажуть, що зима йде на мороз, а сонце на літо.
На Стрітення зима з весною змагається, і котра з них переможе, та буде до кінця місяця господарювати.
А ще Стрітення – це церковне свято. Колись давно, коли ще не народився Ісус Христос, жив у Єрусалимі праведний старець, священик Симеон, якому було відкрито Богом, що він не помре, поки не побачить Спасителя світу.
І ось у лютому, в середині місяця, священик Симеон зустрів біля храму маленького Ісусика, взяв його на руки і сказав: «Тепер я вже можу спокійно померти».
Побутував цікавий звичай, пов’язаний з цим святом. Напередодні його жінки випікали обрядове печиво у вигляді пташок – «жайворонків». Їх давали дітям, щоб віднесли в садок.
Люди вірили: птахи на своїх крилах приносять з далекого вирію весну, проганяють люту зиму.
А називали випечених пташок жайворонками тому, що за давніми легендами, ця пташка народилась із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосочком сповіщає: вже весні прийшла, а отже, час виходити в поле, орати, сіяти, щоб восени урожай зібрати.
Тож вибігали з пташками діти надвір, весело стрибали, підкидали їх угору, співали або промовляли:
Пташок викликаю з теплого краю: «Летіть, соловейки, На нашу земельку! Спішіть, ластівоньки, Пасти корівоньки!»
Мета розваги. Закріпити уявлення про традиції українського народу. Відроджувати календарно-обрядові звичаї на¬шого народу. Розширювати світогляд дітей. Вчити дошкільників слухати та співати українські народні пісні, веснянки. Формувати навички виразного читання віршів, основи акторської майстерності. Створювати гарний веселий настрій. Розвивати фантазію та уяву, музично-ритмічний слух, творчі здібності через засоби хореографії та музики. Виховувати любов до народних звичаїв, почуття гордості за свій рід, за свою націю, любов до прекрасного: поезії, музики, пластики, природи.
