1. “Реалізація завдань зв’язного мовлення дошкільників через творче використання методики Н.Гавриш (настановча доповідь, презентація) – директор ЗДО Кушнір Л.Г.
2. Прийом розвитку зв’язного мовлення дітей під час навчання різних типів розповіді (співдоповідь) – вихователь старшої групи Сурков Л.С.
3. Реалізація завдань зв’язного мовлення через роботу з сюжетною картиною (з досвіду роботи) – вихователь молодшої групи Поплавська Л.А.
4. Використання різних видів переказів згідно вимог до літературних творів та їх вплив на розвиток усного мовлення дошкільників (з досвіду роботи) – вихователь середньої групи Кіріша С.М.
5. Складання розповідей з власного досвіду старшими дошкільниками (з досвіду роботи) – вихователь старшої групи Семак Л.В.
6. Інформація про стан мовленнєвої компетентності в групах № 1(ранній вік), № 6, 7 (молодший вік) (довідка за результатами тематичної перевірки) – вихователь-методист Ковальчук Г.М.

Колективний перегляд занять та режимних моментів (до педради):

• інтегроване заняття з пріоритетом мовленнєвого розвитку (навчання переказу) та використанням розвиваючих мовленнєвих ігор: “Подорож до країни казок. Переказ казки “Зайчикова хатка” (середня група №11 – вихователь Сімак Т.М.).

Заняття керівника гуртка з логопедії – Горобець Л.П.

Заняття керівника гуртка з читання за методикою М.Зайцева – Ковальчук Г.М.

Заняття керівника гуртка з оздоровлення дітей нетрадиційними методами – Кляпчук О.В. 

Заняття керівника гуртка з хореографії – Іщенко Н.О.

 Заняття керівника гуртка з образотворчої діяльності – Кушнір Л.Г.

 

Заняття керівника гуртка з англійської мови Боровець Д.Б. 

Сьогодні у нас свято Стрітення. В народі його вважають святом зустрічі зими з весною. У лютому, кажуть, що зима йде на мороз, а сонце на літо.
На Стрітення зима з весною змагається, і котра з них переможе, та буде до кінця місяця господарювати.
А ще Стрітення – це церковне свято. Колись давно, коли ще не народився Ісус Христос, жив у Єрусалимі праведний старець, священик Симеон, якому було відкрито Богом, що він не помре, поки не побачить Спасителя світу.
І ось у лютому, в середині місяця, священик Симеон зустрів біля храму маленького Ісусика, взяв його на руки і сказав: «Тепер я вже можу спокійно померти».
Побутував цікавий звичай, пов’язаний з цим святом. Напередодні його жінки випікали обрядове печиво у вигляді пташок – «жайворонків». Їх давали дітям, щоб віднесли в садок.
Люди вірили: птахи на своїх крилах приносять з далекого вирію весну, проганяють люту зиму.
А називали випечених пташок жайворонками тому, що за давніми легендами, ця пташка народилась із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосочком сповіщає: вже весні прийшла, а отже, час виходити в поле, орати, сіяти, щоб восени урожай зібрати.
Тож вибігали з пташками діти надвір, весело стрибали, підкидали їх угору, співали або промовляли:
Пташок викликаю з теплого краю: «Летіть, соловейки, На нашу земельку! Спішіть, ластівоньки, Пасти корівоньки!»

Мета розваги. Закріпити уявлення про традиції українського народу. Відроджувати календарно-обрядові звичаї на¬шого народу. Розширювати світогляд дітей. Вчити дошкільників слухати та співати українські народні пісні, веснянки. Формувати навички виразного читання віршів, основи акторської майстерності. Створювати гарний веселий настрій. Розвивати фантазію та уяву, музично-ритмічний слух, творчі здібності через засоби хореографії та музики. Виховувати любов до народних звичаїв, почуття гордості за свій рід, за свою націю, любов до прекрасного: поезії, музики, пластики, природи.