Методична сторiнка

Поради педагогічним працівникам щодо організації освітнього процесу під час воєнного стану.

На нашу долю і на долю наших дітей випала страшна війна, яка зруйнувала звичайне мирне життя, принесла горе і сльози… Але життя продовжується у напруженому чеканні новин з фронту, в готовності миттєво зреагувати на сигнал тривоги. Сьогодення внесло корективи в освітянське життя та незмінним лишилося те, що усі ми маємо працювати заради наших дітей. Робота кожного наразі надзвичайно важлива. У стані війни діти дошкільного віку належать до найвразливішої категорії населення. Перебуваючи в небезпеці, в тривалому стресовому стані, дитина позбавлена нормальних умов для розвитку та освіти. Через відчуття тривоги, напруги, страху, невизначеності ускладнюється процес повноцінної соціалізації дитини. Діти, які вимушені бути переміщеними із зони активних бойових дій, стикаються з проблемою соціальної адаптації, перебуваючи в нових соціальних умовах.
Розпочинаючи новий навчальний рік у складних умовах. Маємо налагодити повноцінний процес попри всі випробування.
Нашими головними опорами в роботі мають бути осмисленість, самостійність, відповідальність, гнучкість. Жорстка структура планування освітнього процесу має змінитися гнучким реагуванням на «живу» ситуацію з урахуванням реальних потреб та інтересів дітей.
Тож педагогічний колектив має діяти більш самостійно і відповідально усвідомлюючи всі ризики конкретних умов у яких приходиться працювати, свідомо оцінюючи, свій потенціал і ресурси, щоб зберегти себе і дітей та реалізувати освітні завдання, визначенні держстандарти.
Які пріоритетні напрямки роботи в нинішніх умовах?
1.Формування навичок захисту життя, свого та близьких, без ігнорування залякування драматизації дітей треба навчити діяти в нинішніх умовах.
2.Пробудження милосердя, адже навколо багато людей, які потребують реальної допомоги, уваги, турботи.
3.Здійснення правового і громадянського та патріотичного виховання
4.Формування ціннісних пріоритетів, передусім загальнолюдських цінносте
Отже, педагоги забезпечують своїм вихованцям і фізичну та психологічну безпеку і якісний освітній процес.
Як заспокоїти дітей та організувати їхню діяльність в укритті?
Діти раннього та молодшого віку можуть лякатися сирени і плакати, кликати маму. Тому виховательці потрібно мати з собою на телефоні записи улюбленої музики малечі, яка перекривала звуки сирени. Для непосидючих дітей потрібно мати в укритті фітбол на яких вони пострибали б. Доцільно продумати ігри з елементами рухів і звуконаслідування.
Вихованцям середньої та старшої групи можна пропонувати ігри з предметами, використовуючи «чарівну скриньку», «чи скриньку відчуттів»
«Скринька відчуттів» – це невеличкий картонний чи фанерний ящик. Що є з боку отвори, в які пролазить рука дитини. При цьому руки мають діставати до дна ящика і вільно обстежувати предмети.
Як можна обіграти перебування в бомбосховищі.
Запропонувати дітям уявити, вони спустилися в підводний човен. Іншим мандрівка на космічному кораблі, або на космічному кораблі. Отже атрибутика відповідна
Творчий педагог, який добре знає можливості своїх своїх вихованців. Може запропонувати їм цікаві завдання, спрямовані на формування словника, розвиток творчого мислення і мовлення, закріплення елементарних математичних уявлень.
Якщо сигнал тривоги перервав заняття чи варто його продовжувати в укритті?
Варто враховувати можливості самого сховища, якщо можна організувати різні вікові групи окремо, щоб діти чули свою виховательку. Якщо ні то продумати діяльність для різних вікових групі відразу визначитися хто буде проводити.
Якщо тривогою було перерване заняття з малювання, аплікації ,ліплення, то діяльність не відновлюємо поза груповою кімнатою. Тому розробляючи конспект заняття слід передбачити його завершення в умовах укриття. Для старших дошкільників це передовсім словесні дидактичні ігри, колективне складання розповідей у контексті теми заняття, уявна гра-подорож .
Якщо зі старшими дошкільниками і дітьми середнього віку можна продовжити заняття, то з молодшими варто проводити різноманітні ігри, розповідати казки, по змозі з використанням ілюстрацій, наліпок.
Необхідно продумати і проведення еколого-психологічних тренінгів, імітаційних ігор у яких можна об’єднати дітей декількох груп.
Не розв’язанні під час перебування в укритті освітні завдання вирішити у груповій кімнаті та під час різних видів діяльності. Якщо після відбою тривоги настав час прогулянки, то треба йти з дітьми на прогулянку в жодному разі не продовжуючи заняття.
Як діяти, якщо сигнал тривоги пролунав під час прогулянки.
В укритті дітям середньої та старшої групи запропонувати здійснити уявну екскурсію. Запропонувати дітям пригадати яких вони бачили мешканців лісів, водойм, полів, пригадати вірші про об’єкти природи, загадки, приказки, прикмети, використовувати записи звуків природи в телефоні, та дидактичні ігри.
Рухливі ігри, заплановані під час прогулянки потрібно замінити на дидактичні з елементами рухів.
Найголовніша порада: під час сигналу тривоги діти не повинні бачити паніки, страху, чи розгубленості виховательки!

Сьогодення внесло корективи в освітянське життя та незмінним лишилося те, що усі ми маємо працювати заради наших дітей. Робота кожного наразі надзвичайно важлива. У стані війни діти дошкільного віку належать до найвразливішої категорії населення. Перебуваючи в небезпеці, в тривалому стресовому стані, дитина позбавлена нормальних умов для розвитку та освіти. Через відчуття тривоги, напруги, страху, невизначеності ускладнюється процес повноцінної соціалізації дитини. Діти, які вимушені бути переміщеними із зони активних бойових дій, стикаються з проблемою соціальної адаптації, перебуваючи в нових соціальних умовах.
Методичні рекомендації містять чотири розділи. У першому розділі подано інформацію про організацію освітнього процесу в закладах дошкільної освіти під час дії правового режиму воєнного стану (очний, дистанційний, змішаний). Із другого розділу можна дізнатися про організацію освітнього процесу на всіх рівнях освіти. Третій розділ містить рекомендації щодо участі інститутів післядипломної педагогічної освіти, керівників, вихователів та батьків у забезпеченні якості дошкільної освіти в умовах війни. У четвертому розділі систематизовано корисні покликання для педагогів, батьків щодо роботи з дітьми дошкільного віку у воєнний час. Відповідь на запитання щодо організаційних аспектів діяльності закладів дошкільної освіти дають такі нормативні документи: Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136- IX; лист МОН № 1/3475-22 від 17.03.2022 «Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб». Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в 2 умовах воєнного стану можна дізнатися з листа МОН № 1/3737-22 від 29.03.2022. Питання організації освітнього процесу у закладах освіти регламентовано листом МОН № 1/3371-22 від 06.03.2022 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій». Акцентуємо увагу на основних позиціях, які варто враховувати в організації освітнього процесу в закладах освіти у воєнний час. Базовий компонент дошкільної освіти (2021), як стандарт дошкільної освіти, є актуальним у будь-який час. Він утверджує політику держави у галузі дошкільної освіти. Заклади дошкільної освіти мають відповідати його вимогам і під час дії воєнного стану. Наскрізними в організації освітнього процесу з дітьми будь-якої вікової групи мають бути такі ідеї та теорії: – ідеї гуманістичної педагогіки, спрямовані на гуманне ставлення до дитини; – теорія природовідповідності, за якою у дитини треба розвивати задатки та здібності, зберігаючи її природу; – ідеї про патріотичне і громадянське виховання, використання казки та гри у гармонійному розвитку особистості; – ідея солідарної відповідальності держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти й інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей раннього і дошкільного віку. З-поміж актуальних питань в умовах воєнного стану найважливішими є такі: – організація психологічної, методичної підтримки педагогічних працівників; – підтримка дітей та батьків у складних ситуаціях; – організація освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку; – налагодження зв’язків і підтримка педагогічного партнерства ЗДО з батьками вихованців, представниками територіальних громад; – надання різних видів психолого-педагогічної підтримки дітям, батькам; – здійснення психолого-педагогічного супроводу дітей, зокрема й з особливими освітніми потребами. Важливим завданням дошкільної освіти є консолідація зусиль влади, закладів освіти, громадськості з метою забезпечення необхідних умов для розвитку, освіти, повноцінної соціалізації дітей і створення безпечного освітнього середовища. Постійний діалог між практиками, науковцями, засновниками ЗДО, представниками громад, державних органів дають змогу оцінити та визначити необхідні заходи в організації діяльності закладів у воєнний час та такі заходи, які будуть спрямовані на відродження дошкільної освіти у повоєнний період. Означені завдання мають реалізовуватися на різних рівнях. На державному рівні цей процес забезпечується своєчасним та миттєвим законотворчим реагуванням на освітні виклики, що постають в умовах воєнного стану. Зокрема, 20 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану». Він створює умови для відновлення якісного та безпечного освітнього процесу в умовах воєнного стану. Державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам визначає нова стаття 57-1 Закону України «Про освіту». 3 На сайті МОН у вільному доступі зібрано матеріали, з допомогою яких педагоги зможуть підготуватись до роботи, організувати освітній процес у нових умовах – «Сучасне дошкілля під крилами захисту». Відкрито дитячий онлайн-садок НУМО з відеозаняттями для дітей віком від 3 до 6 років (ЮНІСЕФ разом із МОН України). Всі випуски доступні до перегляду на YouTube-каналах МОН та ЮНІСЕФ і на платформі MEGOGO. Цей проєкт є платформою, на якій батьки та педагоги зможуть знайти розвивальні матеріали у відкритому доступі. Також для використання у роботі є корисними такі матеріали: – поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію; – поради від експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»; – інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»; – хрестоматія для дітей дошкільного віку “Моя країна – Україна” з національно-патріотичного виховання. Матеріали для дітей дошкільного віку постійно оновлюють
1. Розкажіть дитині про дорогу та причину поїздки. Проговоріть з дитиною, за можливості, куди ви їдете та чому, навіть якщо ви самі ще точно не знаєте (наприклад: «Ми їдемо шукати укриття і місце, де буде безпечніше. Ми будемо зупинятися, аби перепочити. Щойно ми знайдемо безпечне місце – ми повідомимо тобі про це»). Зазначте напрямок руху та озвучуйте станції під час дороги – це допоможе дитині відчути, що ситуація має визначеність та управління.
2. Надайте відчуття безпеки та зв’язаності. Запропонуйте дитині взяти в дорогу з собою улюблену іграшку, річ, предмет. Іграшка може відволікти дитину і улюблені речі надають відчуття зв’язку з домом та усього звичного. Дитина може обійняти іграшку, коли їй страшно або сумно – це допоможе їй заспокоїтись.
3. Проговоріть правила поведінки в дорозі. Заради безпеки важливо проговорити правила, як під час дороги діти можуть комунікувати з дорослими (особливо, якщо дорослий знаходиться за кермом). Коли ви зупинятиметеся на блокпостах, важливо поводитися тихо, не визирати з вікон і у жодному випадку не виходити з машини/автобусу.
4. Спостерігайте за станом дитини та реагуйте на її потреби. Важливо час від часу запитувати, чи хоче дитина їсти, пити, в туалет. Щоб перевірити реакцію дитини та підтримувати з нею контакт під час дороги, ви можете придумати кодове слово для своєрідної «переклички» (наприклад, з малюками: «Я тобі буду казати «Ту-Ту», а ти відповідай мені «Ш-ш-ш»).
5. Стабілізуйте емоційний стан. Проговорюючи стани та емоції, звуками та через тіло, можна допомогти дитині впоратися з рівнем емоційної напруги. Якщо вона злиться, то може витягнути руки, зтиснути кулачки, міцно заплющити очі, а потім розкрити долоні, струсити руки і відкрити очі (зробити декілька разів). Також і озвучування допомагає дитині впоратися з емоційним виснаженням. Запропонуйте дитині погиркати, як ведмідь, проспівати звук «Аааа» чи «Оооо», спільно співати пісень.
6. Допомагайте дитині справлятися з втомою. Дитина може швидко втомлюватись від довгої дороги, в неї можуть заніміти кінцівки тощо. Допомогти активізувати тіло, посилити кровообіг можна шляхом поплескування по всьому тілу. Це може робити і сама дитина, і доросла людина, яка знаходиться поруч. Щоб переключити увагу дитини, запропонуйте їй пограти в ігри: повигадувати та позагадувати одне одному загадки, пограти в «Їстівне – не їстівне», в слова тощо.
7. Дбайте про себе. Турбота про себе – це турбота і про ваших дітей. Відслідковуйте втому, слідкуйте за вашим диханням та потребами організму. Намагайтеся так само давати собі перепочинок. Для зняття напруги та втоми ви можете за можливості масувати мочки вуха, пити воду повільними ковтками тощоВ умовах воєнного стану зазнала змін й організація роботи з кадрами, зокрема підвищення кваліфікації, інформаційна та методична підтримка педагогів.

Рекомендації для батьків вихованців дошкільного віку під час воєнного стану

  1. Співпрацювати з педагогічними працівниками ЗДО щодо організації освітнього процесу дітей дошкільного віку в дистанційному форматі в умовах війни.
  2. Підтримувати зв’язок з вихователями щодо місця перебування та здоров’я дитини.
  3. Відстежувати негативні наслідки пережитих психотравмуючих подій. Вони можуть не одразу, тому дорослі, вихователі та батьки, мають постійно стежити за психоемоційним станом дітей, їхнім самопочуттям, виявляти хвилювання, тривоги. Необхідно звертати увагу на  збудливість, тривожність, агресивність, заглиблення в себе. Також слід уважно стежити за здоров’ям дітей, зокрема сном, апетитом, настроєм, частотністю вередування, наріканнями на головний біль тощо. Такі показники загальногостану здоров’я дітей переважно є об’єктивними показниками втоми, перевантаження, хвилювання, страхів та проявами наслідків психотравми.
  4. Пам’ятати, що щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу з дитиною є запорукою її успішного подальшого майбутнього. Для дітей надзвичайно важливо відчувати повну емоційну присутність батьків. З цією метою можна послуговуватися матеріалами, які розміщені на платформі  розвитку дошкільнят НУМО, а також на сайті МОН «Сучасне дошкілля під крилами захисту». Допомагати дитині, якщо в неї щось не виходить, підтримувати її, бути терплячими. Пам’ятати, що педагоги завжди готові до співпраці з питань виховання, розвитку дитини і надання необхідної    професійної допомоги, не зволікати й звертатися до них за порадами та  рекомендаціями.
  5. Дотримуватися режиму дня, звичних ритуалів, що допоможе дитині встановити зв’язок не лише з минулим, а взагалі з життям та безпекою.
  6. Сприяти формуванню у дітей навичок безпечної поведінки, використовуючи рекомендовані онлайн матеріали та відео, підготовлені МОН, ДУ «Український інститут розвитку освіти», ЮНІСЕФ.
Як підтримати та заспокоїти дитину під час війни | Освітній омбудсмен  України